Оперний театр Львова

Обличчям Львова ХХ сторіччя став Великий міський театр, що тепер носить довгу назву Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Дивовижний фундамент опери

Збудований неймовірно швидко, за неповні три роки (1897-1900). Проект львівського архітектора Зігмунта Горголевського. Стиль історизм. Будівельна фірма легендарного Івана Левинського. Вперше, в цій частині Європи, фундаменти зводяться на залізобетонній стрічковій основі, що дозволить величезній споруді вистояти на болотистому ґрунті. Та за століття театр таки опустився на пів метра. В результаті, головний вхід вже не потребує сходів. Театр стоїться фактично на руслі річки Полтва. Її довелося відвести в підземний колектор.

Фасад

Театр рясно прикрашений, що ззовні, що в середині. Це справжній храм мистецтва. Повний опис декору займе не одну сторінку, тому обмежимося коротким переліком найголовнішого. Скульптура фасаду символізує людське життя, його трагедії та радості. І все це зрівноважує мудрість людського досвіду.

Вестибюль

Вестибюль зустрічає трьома видами мармуру. На картинах, алегорії пір року, мистецтва та тих прошарків суспільства, що жертвували на побудову цього театру.

Глядацька зала

Глядацька зала має в плані форму ліри і має 1100 місць. Крім партеру є ще три яруси балконів. Кожен з ярусів має оригінальні прикраси. Перший, оздоблено камеями з сірого мармуру з біблійними сценами. Другий, атлантами та каріатидами. Третій, чоловічими та жіночими гермами. Окремо, справа від сцени, є імператорська ложа увінчана короною. Її вінценосний відвідувач мав окремий вхід з вулиці, та дві кімнати для відпочинку, прийому. З протилежного боку була маршальська ложа, для керівника місцевого парламенту, тепер вона технічна.

На плафоні зали – 10 алегоричних фігур, що танцюють, та велична люстра з шліфованого скла. Люстра важить аж пів тонни. Коли про це довідалися перші глядачі, то на перших порах намагалися не купляти місць під нею. Над люстрою – ажурна решітка головної вентиляції зали.

Картина-завіса

Особливу увагу привертає картина-завіса Генріха Семирадського. На ній зображено священну гору бога мистецтв Аполлона – Парнас. Завісу можна побачити лише у виняткових випадках, зокрема на прем’єрах. Є і протипожежна завіса з видом Львова початку ХХ ст.

Пожежа

В протипожежних цілях зроблено 13 виходів, би в разі паніки не створювався великий натовп, бо саме через натовпи, зазвичай страждали більше ніж через вогонь.

Дзеркальна зала

Не менш розкішна зала, призначена для відпочинку в час довгих антрактів. Названа Дзеркальною, через венеційські дзеркала з ефектом повтору зображення. На її на картинах – популярні століття тому вистави, знову алегорії пір року та чотирьох континентів (Австралія на початку століття континентом не вважалася, а Антарктида не була варта уваги, бо не заселена). Цікаво, що картини в театрі не в рамах, наклеєні на бетонну стінну основу.

Дах

Щодо даху, то він дуже складної конструкції. Так над сценою підноситься чотирисхильний купол з башточками по кутах, які насправді приховують вентиляційні виходи. А над вестибулем – скляний дах, задля економії електричного освітлення, яке тоді лише впроваджувалося у Львові і було надто ще дорогим.

Назви театру

За століття, театр неодноразово змінював назву. Збудований як Великий міський театр,  в радянській час 1939 р. стає театром опери та балету. 1956 р. йому присвоєно ім’я Івана Франка, а 2000 р. перейменовано на честь української оперної співачки Соломії Крушельницької.

Хто виступав

Про гідний рівень театру говорять і імена тих, хто виступав на його сцені. А це всесвітньовідомі виконавці Ян Кепура, Маттіа Батістіні, Ада Сарі, Олександр Мишуга, Модест Менцинський, Соломія Крушельницька. Виступали і брати Шухевичі, Роман, майбутній керівник УПА, акомпанує своєму брату Юрію.

На сьогодні, до оперної трупи входить майже 50 солістів, 60 хористів, 70 артистів балету, 90 музикантів симфонічного оркестру. Завітайте і отримайте подвійне задоволення від гри на сцені і від краси на стінах.