Як називали Львів

Так склалася історія, що Львів ніколи не перейменовували та все ж він носив різні назви, подекуди по кілька відразу. Фактично, не піддається сумніву той факт, що місто було назване в честь князя Лева (Льва), старшого сина короля Данила Романовича. То ж в значенні назви не має загадки. А от щодо різних її форм, то тут є що розповісти.

Град Льва, Львов

Місто згадується вперше як “Львов город” тобто “місто Лева”. “Львов” тут виступає не іменником, а прикметником. Та чи не відразу ту назву залюбки скорочували до форми “Львов”. Таке скорочення зафіксоване в літописі вже під 1259 року. Фактично, воно проіснує аж до ХІХ століття. А тепер Львов асоціюється виключно з російською вимовою. Поляки теж називатимуть місто Львов, аж в ХІХ ст. поступово з’являється Lwów (Львув), як і Krakоw стає Kraków (Кракув). Та про це в розділі “Львів”.

Ильвів

З кінця XIV ст. додається “И”, Ильвов. Це пов’язують з появою “и” перед “л” та “р”, особливо коли після них була редукована голосна (ь, ъ). Ця форма збереглася у слові “іржа” до тепер.

А от звична для нас форма назви виявляється є досить пізнім явищем. Вперше зафіксована на письмі лиш 1886 р. В розмовній мові вона мусіла з’явитися набагато раніше. Питання лише наскільки раніше.

Львів

Сам процес має початки з кінця XVI ст. коли голосні “о”, “е” переходять у “і”, а “є” в “ї”. Вперше, це зафіксовано на письмі в Полтавщині.

Львув

Lwоw у Lwów трансформувався очевидно теж в ХІХ ст. Хоч сама буква “ó” з’явилася в друкарні Замойської академії ще в середині XVII ст. Саме в кінці ХІХ століття Львовек стає Львувеком. Тепер Львувек Шльонський. Цікаво, що початково він теж називався Львов, поки в XV ст. його не перейменують на зменшувальну форму би не плутали зі Львовом.

Про те, як все складно змінювалося говорить надрукована 1835 року панорама Львова створена ще в XVII ст. На ній одночасно є гора і гура (Łysa Góra i Gora Szczepana) тобто одне і теж слово написане по різному.

Лємберг

Відома німецькомовна назва Львова, теж древня, відома з XIV ст. Її поява досі не розгадана, бо прямий переклад на німецьку мав би звучати як Леонбург. А “берг” то “гора”. Лєм взагалі загадка. Тобто, виходить “гора Лєм”.

Хоча, ця форма є лише не тільки стосовно назви нашого міста. Так називається найвища гора в Юрі (Німеччина), містечка в Словенії та Франції. Громади в Німеччині та Австрії. І всіх їх об’єднює хіба розташування в горах. І найцікавіше, в цих мовах самостійного слова “лєм” немає. Тож, і тут важко шукати розгадки. Ну і до статистики згадаємо ще Лємберг в Канаді створений вихідцями зі Львова на початку ХХ ст. Ну, але тут годі шукати розгадки, тут все зрозуміло, просто перенесли на нову батьківщину рідну назву.

Назва довго існувала в німецькомовному середовищі. А німці у Львові живуть чи не з часів самого князя Лева. А от офіційною назвою Лємберг став в часи панування австрійської імперії (1772-1918) та в часи нацистської окупації (1941-1944)

Паралельні назви

В латинських документах місто логічно перекладене як Леополіс – місто лева.

Греки називали Львів з ХІІІ ст. Літвон, Літвада. Згодом, константинопольський патріарх називатиме Леовіос, Леонтополіс. Турки – Ілі, Ільбо, Ілібот, Ілібов, Ільбадір, Вірмени – Ілоф.

Схожі записи

  • Стрийський парк – найвеличніший парк Львова

    Парк створив легендарний львівський парковий майстер та інженер міських плантацій Арнольд Рерінг. Він заклав його у 1879 році на місці ярів та Стрийського цвинтаря, закритого за півстоліття до цього. Рерінг висадив в парку майже 40 тисяч дерев. Серед них навіть було дерево, яке дожило як вид з часів динозаврів. А 1887 року нижню алею прикрасив пам’ятник Яну Кілінському, герою польської революції очоленої Тадеушем Костюшком, генералом і соратником Джорджа Вашингтона. Так, Костюшко був одним з творців США. З появою цього пам’ятника парк назвали на честь Кілінського. Згодом назва Стрийський таки перемогла.

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.

  • Незвичні леви Львова

    Львів пам’ятає, що ім’я йому дав князь Лев. І століттями прикрашає себе його лев’ячим відповідником. Підраховано, що в місті живе понад 4600 кам’яних та металевих левів. Дуже часто це лише його голови. Але нерідко трапляються дуже особливі. Пропонуємо вам добірку незвичних левів Львова.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Мандрівка з вокзалу на Ринок пішки

    Якщо ви примандрували відкривати Львів залізницею, то у вас є два шляхи до середньовічного центру міста. Легкий, на трамваї, які гостинно вас відвезуть з під самісінького вокзалу на площу Ринок. Або значно важчий, але незрівнянно цікавіший – помандрувати пішки. Раджу саме останній варіант. Дорогою Вас чекає багато цікавих архітектурних перлин міста.