Як виглядав Львів чотири століття тому? Або найстаріше зображення міста

Як виглядало місто в давнину, коли ще не було фотографій? Зазвичай у цьому помагають картини тогочасних художників. Та Львову пощастило особливо. Ми маємо його надточне зображення в панорамному вигляді завдяки гравюрі голландця Абрагама Гогенберга створеній 1617 чи то 1618 роках.

Панорамний путівник XVII створений для імператора

А почалося все в Німеччині. Для імператора Священної Римської імперії Максиміляна ІІ Габсбурга готують шеститомне видання Civitates orbis terrarum (Міста земного кола). Воно вийшло в шести томах і мало 546 зображень міст Світу з висоти пташиного польоту. Готувалося воно довго – 45 років, і скрупульозно бо головним редактором був Георг Браун (Брунус), німецький топогеограф та священник з Кельну. До кінця видання з великої команди дожив лише він та Абрагам Гогенберг (творець панорами Львова). Останньому і перейшли кліше видання. Атлас неодноразово перевидавали. Як правило, раз в півстоліття. То ж він не втрачав свого значення ще півтора століття!

Атлас мав 552 панорамні гравюри. Гравюри робилися на міді. Потім розфарбовувалися в ручну аквареллю. Тож це був симбіоз науки і мистецтва. І, загалом відбивав стиль фламандської гравюри. Фландрія то тепер північний захід Бельгії.

Ось вам зображення кількох міст з того видання:

Львів, як одне з найбільших міст Центральної Європи, і четверте за величиною в королівстві Польському (після Варшави, Кракова та Гданська), та ще зі славою колишньої столиці королівства Руського (Галицько-Волинська держава) не міг бути по заувагою такого поважного видання.

Про вагомість видання говорить і те, що опис Львова під заголовком “Topografia Civitatis Leopolitanae” для нього робить сам тодішній бургомістр Львова Йоган Альпнек (Алембек). Який хоч і був лікарем, та з опису його бібліотеки бачимо, що він більше цікавився історією та географією.

Наскільки правдиво зображено Львів?

А тепер поговорімо наскільки точним є та панорама Львова? Адже її творець, Гогенберг, ніколи нашого міста вживу не бачив. Він творив її на основі малюнку Авреліо Пассаротті. А от Пассаротті ми можемо вірити беззаперечно. Алемебек знав кого просити, щоб він точно зобразив місто. Пассаротті був військовим інженером. І його спеціалізацією було створення проектів міських фортифікацій. По друге, за завданням короля Сігізмунда ІІІ, він 1607 року прискіпливо вивчає львівські укріплення з метою визначення їх придатності до оборони. Окрім того, він отримав цікаве завдання створити впритул до Львова ще одне місто. Яке мали намір назвати в честь королевича – Владиславів. Тепер це дивує – як то два міста впритул одне до одного? Але в ті часи таке траплялося. Так було два міста в Кракові чи Гданську, і кожне носило своє ім’я та мало свій магістрат.

Королевич Владислав

То ж біля Львова, на базі галицького передмістя мало постати нове місто. І саме для створення його фортифікацій і прибув Пассаротті. Він плідно пропрацював і створив аж три проекти та їх макети. Мури Владиславова мали бути вдвічі довші ніж мав Львів. Передбачалося 18 веж та оборонний вал. Та проект так і залишився проектом. Бо коштував задорого, півтора мільйони злотих. Та і Львів був проти втрати своїх земель на передмісті. Спроба втілити проект таки почалася. Але було вирито лиш рови під фундамент однієї вежі. От і все. На жаль, ті проекти Пасаротті не дійшли до нашого часу.

Враховуючи, що первісне зображення Львова робив військовий інженер-фортифікатор, який до того ж прискіпливо, за наказом короля, вивчав Львів, то ж нема сумнівів не вірити точності його малюнку. То вам не творіння художника, якому часом головне творчий задум, а не реальний світ.

Опис панорами Львова

На панорамі добре впізнаються церковні дзвіниці, які мало змінилися за ці чотири століття. Зокрема вірменська, Корнякта, катедральна. А от замок на горі не зберігся. Хоча гора в честь нього досі зветься Високий Замок. Передня межа Львова проходить по сучасній головній вулиці – проспекті Свободи.

На горі герби Львова, королівства Польщі, воєводства Руського та папи Сикста V який подарував львівському гербу частину свого, що змусило магістрат створити перше велике зображення лева. В пошкодженому вигляді дожив до нашого часу і оселився в Італійському дворику. В прямокутнику написано “LEOPOLIS Rußia Auſtralis Urbs primaria emporium mercium Orientalium celeberrimum” (Леополіс Русі Південної місто головний ринок товарів східних найславніше). Надписано також гори.

Панорама Львова Гогенберга Пассаротті

P.S.

Ну і під кінець про калейдоскоп націй довкола створення першого відомого зображення Львова. Король Сігізмунд – швед по батькові, поляк по матері, Пассаротті – італієць, Альпнек – львівський німець, Браун німець з Кельна, Гогенберг фламанець, і єдиний протестант в цій компанії.

Щодо згаданих правителів? Панораму замовили для Максиміляна. Який, в свій час програв боротьбу за трон Польщі Сігізмунду. Піддані Максиміляна творять той панорамний путівник Світу, а інженер Сігізмунда, малює панораму Львова. Як все переплетено. То ж в створенні того зображення було задіяно пів Європи. От що значать жваві культурні і політичні зв’язки!

Схожі записи

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.

  • Львівський Моцарт та його таємне львівське кохання

    Так, Львів мав свого Моцарта. Мова про сина прославленого Амадея Вольфганга. Матір пробує витворити з нього генія, схожого на чоловіка. Навіть додала до його імені ім’я чоловіка Вольфганг-Амадей. На його опублікованих творах він підписаний саме як “Вольфганг-Амадей Моцарт-син”. З трьохрічного віку його муштрують. Не дивлячись на брак грошей наймає йому найкращих столичних вчителів, серед яких вчитель Бетховена і сам Антоніо Сальєрі (вчив співу). В 11-ть років він опублікує власний твір. Дає концерти. Перший публічний виступ був самій віденській опері, коли йому було 14 років.

  • Ресторан “Кентавр”

    Познайомимося з місцем де вже сто п’ятдесят літ годують спраглий вишуканого смаку люд.
    А от свою винну ресторанну долю кам’яниця почала досить феєрично. Готельєр і ресторатор баварець Людвіг Штадмюлер продає Соломону Фрідману свій готель неподалік, на Краківський, 9. Разом з готелем він продав і ресторан при ньому, що носив чудернацьку назву “Під трьома муринами (неграми)”. Разом з ним продав винний підвал з його вмістом…

  • Скільки левів є ві Львові?

    Скільки ж левів у Львові? Багато, скажете ви, і будете безмежно праві. Вони всюди куди не глянь. Гріються на обрамленні вікон, ховаються від львівського дощу під балконами. Сидять на клямках, помагаючи відкривати двері. Та ба, навіть оберігають каналізаційні люки і лавки. Всюди, куди не глянь, можна побачити левика. А на старих дверях до древнього вірменського банку Mons Oius їх зачаїлося аж 99, на кожній голівці цв`яху по лев’ячій голові.

  • Губернаторські вали у Львові

    На валу збереглася оборонна вежа названа Пороховою, якій чотири з половиною століття. Відкрито фрагмент Босяцької хвіртки. А в підніжжі валу є Міський з 1556 року та Королівський арсенали 1646 року, та фрагменти високого і низького оборонних мурів. Навіть ці фрагменти оборони міста свідчить,що тут вони були особливо потужні