Високий замок: згадки про полководців, краєвид з Карпатами, ресторан

Могутній замок

Століттями, на найвищій горі над містом височів замок названий Високим, бо внизу посеред міста стояв ще один – Низький. Замок був надійним захистом панівної висоти, і останнім притулком для міщан в час нападів ворогів. Та з кінця XVII ст. замок вже не міг нікого захищати. Розвиток артилерії зробив його непотрібним. Твердиню покинула воєнна залога, і він поволі собі руйнувався. Допоки не прийшла австрійська влада, що продала руїни для розбирання під будівельні матеріали на побудову приватних будинків у місті. Якщо ви відвідаєте заднє подвір’я Палацу Потоцьких, то у ньому можна побачити макет фортеці з Високого Замку.

Створення парку

Довго гора стояла пусткою і лише докучала львів’янам. У часи вітрів пилюка з гори рясно покривала місто внизу. Щоби приборкати це джерело пилюки, гору 1835 року перетворили на парк. Розпланував його легендарний міський садівник, творець цілого ряду львівських парків Бауер. Парк займає поважну територію в 36.2 га. Тут посадили різноманітні місцеві породи дерев: каштан, вільха чорна, явір, клен, модрина, ясен, тополя, липа, береза, в’яз, акація, дуб, сосна.

Об’єднання гір

При створенні парку об’єднали дві гори, власне Замкову де і стояв Високий Замок, і Княжу. Яр між ними засипали і так утворили нижню терасу. На ній збудовано дім садівника, штучний грот, ресторан і пам’ятник королю Яну ІІІ Собеському.

Курган

А на верхній терасі, де була серцевина замку, протягом 1869-1900 років насипали курган, на пам’ять про трьохсотліття Люблінської унії – остаточного об’єднання віками союзних держав королівства Польського та Великого князівства Литовського, в результаті якого більша частина України перейшла від Литви до Польщі. Цей курган назвали Копець Люблінської унії. Ініціатором його побудови став місцевий легендарний політик Францішек Смолька. Перший голова першого імперського парламенту. Цікаво, щоб підігріти ентузіазм всенародної будови, він в парадному костюмі не раз і сам брався возити таку з землею.

Від старого замку збереглася лиш стіна в’їздного подвір’я. Під час спорудження кургану постраждали навіть фундаменти, бо землю брали  безпосередньо з самої гори. Фундаменти збереглися лише під самим курганом.

Завдяки кургану гора стала вищою ще на 30 метрів і тепер сягає 413 м над рівнем моря. В гарну погоду можна побачити північні відроги Карпат, які більше нагадують димку на горизонті. 1957 року, гора стає ще вищою завдяки побудові на ній 192-метрової телевізійної вежі. Тоді найвище стоячої в Україні.

Дивний пам’ятник королю

Щодо згаданого пам’ятника королю, то не шукайте типового пам’ятника. Ви його не знайдете. На одній з бічних відрог гори поставлено великий валун, на якому написана присвята королю, рятівнику міста від турків. Втім, є невипадковим вибір місця для цього валуна. За задумом, стоячи біля пам’ятного знака, можна було побачити Лисиничі, – саме на околиці цього передмістя 24 серпня 1675 року відбулась битва між татарами і військами Речі Посполитої під командуванням короля Яна ІІІ Собеського. Вона ввійшла в історію як Битва під Львовом (також відома як Битва під Лисиничами, або Битва на глинянському шляху). І саме з цього місця можна було побачити наскільки наблизились вороги до міста. Та захисники перемогли.

Пам’ятник Яну Собєському на Високому Замку
Пам’ятник Яну Собєському на Високому Замку

Зараз присвяту прочитати дещо складно, а крізь дерева та інші фактори не завжди видно Лисинич. Та цей пам’ятник все ще може здивувати своєю похмурістю, особливо якщо побачити його вперше, зовсім випадково прогулюючись алеєю, що між вул. Княжою і рестораном.

Що цікаво, у парку значно відомішим є пам’ятний знак присвячений майже сучаснику й ідеологічному противнику Собеського – Максиму Кривоносу. На ньому згадується, що відомий козацький полковник очолив єдиний успішний штурм замку. Цей факт вирішили увіковічнити тут за радянських часів.

Грот імператора чи самогубців

Грот прикрашений чотирьохсотлітніми левиками, які колись підтримували балкон на вежі старої ратуші. Планувалося, що при гроті питиме чай сам імператор Франц Йосип І і дивитиметься феєрверк який дадуть на його честь. Проте, щось пішло не так. Імператор затримався в місті, і до грота не прийшов. Зате, до грота чомусь залюбки стали приходити нещасні, і вчиняти самогубство. Мабуть, щоб на прощання ще раз обійняти поглядом своє місто, де їм так і не знайшлося місця для щастя. Так що грот став не імператорським, а гротом самогубців.

У 2020 р. його відреставрували, після чого він добряче змінився, при бажанні можна зайти всередину і зробити селфі, – старої штукатурки нема і вона не забруднить вас. А ще стала читабельнішою символіка та рік створення споруди.

Як дістатися

Тепер до Високого замку потрібно йти пішки, якщо у вас нема приватного транспорту, проте в 1910-1970 роках майже до середини гори можна було під’їхати трамвайчиком. Це була найскладніша трамвайна колія у місті, і в більшій частині вона до того ж була одноколійною. Спроби прокласти автобусні маршрути також зазнають провалу через нерегулярний попит на них.

Кілька років тому міська рада оголосила ідею створення канатної дороги для спрощення підйому в парк для маломобільних людей. Однак не знайшлось інвестора для такого транспорту.

Оглядові майданчики Високого замку

Парк з понад столітніми деревами дає мало шансів літом побачити панорами міста. Тому, облаштували три зручних місця, з яких у будь-яку пору ви можете насолодитися казковими видами:

  • Це власне вершина кургану.
  • Нижній майданчик біля ресторану.
Краєвид з Високого замку. Північний напрямок: Підзамче, Збоїща (житмасив на вул.Мазепи, Миколайчука)
Краєвид з Високого замку. Південно-західний напрямок, посередині вулиця Дорошенка

Схожі записи

  • Правила легендарної кав’ярні “Атляс”

    На Ринку в 1880-х роках виникла кав’ярня, що стала легендарною. Це було місце товариського відпочинку львівської богеми. І робилося то все з підкресленим гумором, що ще більше приваблювало публіку. Її власник Едуард Терлецький розумів це і тому придумав дотепні правили кав’ярні, які  самі по собі вартують уваги. Отож, до вашої уваги правила поведінки в “Атласі”, яких мав свято дотримуватися кожен, хто був її клієнтом і мав намір таким зоставатися й надалі.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Забута львівська фортеця Цитадель

    В самісінькому центрі Львова, буквально за кілометр від площі Ринок, стоїть справжня фортеця. Та майже ніхто про неї не знає. І рідко який турист відвідує її. А даремно. Фортеця повністю збереглася. Причини її забуття пов’язані в занедбаності території і відсутності кав’ярень. А ще тому, що вона мало розрекламована. Ну і те, в ній був нацистський концтабір теж відлякує частину людей. Фортеця займає величезну територію пануючого над центром нагір’я. Вона складається з 4-х максимілянівських веж та гігантської казарми з оборонними крилами. Це не середньовічна фортеця, артилерійська фортеця ХІХ століття.

  • Музей вишиваних ікон отця Дмитра Блажейовського

    Дві кімнати вщерть заповнені його неймовірними вишитими образами. Зокрема є серія присвячена головним святим Церкви, біблійним притчам, українським достойникам, чудотворним марійським образам України. Та найбільше вражає вишитий повний іконостас. Всі вишиті ікони музею творять єдиний комплекс завдяки золотавому тлу ікон, який відносить нас до символіки візантійської іконографії.