·

Львівський “Марко Поло”, або як монах зі Львова китайському імператору допомагав та Китай описав

Львівська родина Боїмів відома перш за все своєю усипальницею, що є неподалік площі Ринок. Але в їх останньому поколінні був особливо цікавий персонаж, це монах-єзуїт, вчений і мандрівник – Михайло Боїм. Який багато в чому відкрив для Європи Китай. Це був свого роду львівський Марко Поло. Тільки, на від міну від Марка, Михайло писав не фантастичні спогади, а наукові трактати та створював точні карти. Але про Марко Поло світ знає, а нашого Боїма майже забув. То ж давайте пригадаємо цю дивовижну людину.

НАУКОВИЙ ДОРОБОК

Єзуїтів без доброї освіти просто не існувало. А не рідко вони були вченими з світовим ім’ям. Таким став і Михайло. Наукові зацікавлення Михайла вражають. Він був ботаніком, лікарем, етнографом, картографом, перекладачем. Написав 25 друкованих праць. Та перед тим ніж вирушити в мандри для досліджень він провчився майже 10 років.

Географ

Михайло уклав перший в Європі атлас Китаю. Він складався з 18 кольорових мап. Довів, що “Катай” описаний Марко Полло і “Хіна” португальців то одна і та ж країна. Доводив, що Корея то не острів, а півострів. Хоча, на його мапі він і дуже перебільшений. Уперше позначив на мапах багато китайських міст, велику китайську стіну та пустелю Гобі. Правда, географію Китаю вивчав не в своїх мандрах, бо більшість країни була для нього закрита, а вивчаючи китайські карти.

А ще він опише свою подорож з Китаю у Венецію, та опише Мозамбік.

Медик

Написав Михайло і медичні праці “Цілющі рослини Китаю” та “Медичний ключ до китайського вчення про пульс”, чим впровадив цей метод діагностики в Європі. Познайомив Європу з акупунктурою. До речі, медицині він навчався саме у Львові. Та і його батько був медиком, і навіть особистим лікарем короля Сігізмунда ІІІ.

Ботанік

Найвідомішою його працею стала “Флора Китаю”. Вона була добре проілюстрована малюнками Боїма. І саме вона запровадила практику публікацій “флор”, як особливого виду ботанічних праць про рослини окремого регіону. В описі фінікової пальми він використав легенду, про те, що дерево має душу, що дозволяє дереву усвідомлювати та відчувати де є дерева протилежної статті. Жіночі пальми вистунчуються, би привабити чоловічі своїми квітами.

Перекладач

Він перекладе Катехизм на китайську мову. А вчення Конфуція перекаже латиною би відкрити його Європі.

Неймовірні пригоди Михайла Боїма

Мрія збувається

Мрія відвідати Китай зародилася в Михайла ще в юнацтві. В 14 років йому загрожує смерть. І він дає обітницю святому Франциску Ксав’єру, єзуїту, що вів місійну діяльність на Сході, що якщо одужає то теж стане місіонером на Сході як і Франциск. В 17 років він вступає в орден єзуїтів, та стає монахом.

Дипломат імператора

На той час єзуїти проводили свою місію в Китаї вже понад століття. Зажили там доброї слави і поваги як вчені. То ж Михайло ніби йшов проторованим шляхом. Проте, на час прибуття Михайла Китай потерпав від різких змін, його підкорили маньчжури, і останній імператор династії Мін вів фактично партизанську війну на півдні Китаю.

Боїм оселився на периферії Китаю спочатку в Макао (португальська колонія), згодом на острові Хайнань. Там він провів 4 роки. Згодом, його відправили до імператорського двору мінського імператора де він провів майже три роки. Довіра до нього була такою високою, що саме його обрав імператор для над важливої дипломатичної місії – шукати військової допомоги проти маньчжурів в європейських володарів і папи. З листом від імператора Боїм їде в Рим. Дорога займе цілий рік бо португальці чинять опір місії. Та й в Римі на нього чекають труднощі. Папа не прихильний до єзуїтської діяльности в Китаї не прийме його. Лиш новий папа напише імператору ввічливого листа та без жодних обіцянок. І з цією відповіддю Боїм вдруге відправиться в Китай після чотирьох років відсутности там.

Фатальна друга подорож до Китаю

Друга подорож виявилася фатальною. Дорога зайняла майже три роки. Усі його супутники, мохи-єзуїти гинуть від хворіб. Його прагнення потрапити в Китай гідне захоплення. Він прибув в португальське Макао. Але португальці відмовилися його впускати в Китай, бо прагнуть прихильності нової влади в тій державі, для якої він був ворогом. Тоді, Боїм їде в Сіам (Таїланд), а звідти у північний В’єтнам по морю. Шукає провідників би перейти до китайський партизан. Перейшов кордон. Та все довкола вже під контролем ворогів маньчжурів. Тоді, він пробує повернутися у В’єтнам, але кордон перекритий. До того ж він захворів і помер в 1659 року. На той час йому виповнилося лише 45 років. Його товариш, вихрещений китаєць Андрій Чжен поховає його в невідомому нам місці. Через три роки загине і родина імператора, її стратять. А сам імператор покінчить з життям.

Відступ імператора перед наступом маньчжурів

Місіонер при дворі

В Китаї Михайло візьме місцеве ім’я Пу-Мі-Ко. Повернувшись в Європу, ходить  в китайському одязі. Навіть у Римі. Проте, він діє як католицький місіонер. Зокрема 1648 року (тоді в Україні почалося повстання Богдана Хмельницького) охрестить частину двору, придворних і вдову імператрицю, що стане Оленою-Ван, матір-імператрицю – Марію Ма, імператрицю Анну Ван і спадкоємця трону, що отримав при хрещенні ім’я Констянтин.

Успішності його місії сприяла вищезгадана ситуація. Майже скинутий двір потребував заступництва католицького світу для боротьби з маньчжурами, що захопили майже весь Китай. Але слід й пригадати, чому саме єзуїт здійснив це навернення, а не монах з іншого католицького ордену. Єзуїти сприймалися в Китаї прихильніше за інших католицьких монахів. Бо приймали китайську культуру, одяг, і навіть намагалися примирити католицьке віровчення з Конфуцієм. Головною філософською основою Китаю. А єзуїт Матео Річі потішив двір імператора свою картою, на якій Китай був в центрі планети.

Мозамбік

По дорозі в Китай Боїм досліджував південну Африку, а саме Мозамбік. Морський шлях в Китай вів тоді довкола Африки, суецького каналу ще не було). На зиму він змушений застрягти в Мозамбіку. Але не втрачає час на нудне чекання, а береться вивчати цю місцевість. Описує природу, географію традиції Мозамбіку. І все це ілюструє кольоровими малюнками. Саме Михайло намалював перший реалістичний образ бегемота, якого до того вважали фантастичною твариною, і зображали з в панцирі та з рогами.

Коротке і плідне життя, сповнене досліджень, місійности та подорожей. А ще великої любові до далекої загадкової країни, в яку він хотів потрапити незважаючи на жодні труднощі та небезпеки. Пам’ятаймо ж великого земляка!

Мапа мандрів Михайла Боїма, морем і сушею

Схожі записи

  • Конференц-зал – кращий вибір для конференцій

    На відміну від звичайних приміщень, конференц-зали оснащені сучасним обладнанням, яке дозволяє ефективно проводити зустрічі будь-якого масштабу.

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.

  • П’ятизіркові перехрестя Львова, містика чи логічна потреба

    Саме серед цих районів і виникли дивні, тепер незручні, п’ятизіркові перехрестя. Всього їх тут налічується чотири. Прихильники містики та теорії змов можуть почати вибудовувати свої теорії. І напевне згадають про масонські впливи. Без сумніву, архітектори тієї доби зазвичай були масонами. Не таємниця, що масони називали Творця Всесвіту Великим Архітектором, і саме архітектурі відводили провідну роль для розуміння таємниць світобудови і розвитку людського дужу, що з кожною епохою долав поступ до нових висот і потребував нових підходів і містобудуванні.

  • Фасад львівської опери

    Наприкінці ХІХ сторіччя Львів був центром королівства Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенцима й Затору в складі Австрійської імперії. І як великий регіональний центр Європи, він мріяв про величний театр. Зрештою, такий було збудовано за неповних три роки (1897-1900 рр.). І назву він отримав відповідну – Великий міський театр.

  • Личаківський цвинтар у Львові

    У XVIII ст. в Європі почали проводити масові перезахоронення. Справа в тому, що держави одна за одною почали забороняти й надалі ховати у межах міста. Бо це – загроза здоров’ю. Адже поруч з підвалами з їжею, були могили, чи заповненні покійниками підземелля храмів. Відтепер цвинтарі мають бути далеко за містом. Львів створив аж три заміські кладовища. Личаківський виявився найпрестижнішим, тому і дожив аж до наших днів і став музеєм.