Львівська родина Боїмів відома перш за все своєю усипальницею, що є неподалік площі Ринок. Але в їх останньому поколінні був особливо цікавий персонаж, це монах-єзуїт, вчений і мандрівник – Михайло Боїм. Який багато в чому відкрив для Європи Китай. Це був свого роду львівський Марко Поло. Тільки, на від міну від Марка, Михайло писав не фантастичні спогади, а наукові трактати та створював точні карти. Але про Марко Поло світ знає, а нашого Боїма майже забув. То ж давайте пригадаємо цю дивовижну людину.

НАУКОВИЙ ДОРОБОК

Єзуїтів без доброї освіти просто не існувало. А не рідко вони були вченими з світовим ім’ям. Таким став і Михайло. Наукові зацікавлення Михайла вражають. Він був ботаніком, лікарем, етнографом, картографом, перекладачем. Написав 25 друкованих праць. Та перед тим ніж вирушити в мандри для досліджень він провчився майже 10 років.

Географ

Михайло уклав перший в Європі атлас Китаю. Він складався з 18 кольорових мап. Довів, що “Катай” описаний Марко Полло і “Хіна” португальців то одна і та ж країна. Доводив, що Корея то не острів, а півострів. Хоча, на його мапі він і дуже перебільшений. Уперше позначив на мапах багато китайських міст, велику китайську стіну та пустелю Гобі. Правда, географію Китаю вивчав не в своїх мандрах, бо більшість країни була для нього закрита, а вивчаючи китайські карти.

А ще він опише свою подорож з Китаю у Венецію, та опише Мозамбік.

Медик

Написав Михайло і медичні праці “Цілющі рослини Китаю” та “Медичний ключ до китайського вчення про пульс”, чим впровадив цей метод діагностики в Європі. Познайомив Європу з акупунктурою. До речі, медицині він навчався саме у Львові. Та і його батько був медиком, і навіть особистим лікарем короля Сігізмунда ІІІ.

Ботанік

Найвідомішою його працею стала “Флора Китаю”. Вона була добре проілюстрована малюнками Боїма. І саме вона запровадила практику публікацій “флор”, як особливого виду ботанічних праць про рослини окремого регіону. В описі фінікової пальми він використав легенду, про те, що дерево має душу, що дозволяє дереву усвідомлювати та відчувати де є дерева протилежної статті. Жіночі пальми вистунчуються, би привабити чоловічі своїми квітами.

Перекладач

Він перекладе Катехизм на китайську мову. А вчення Конфуція перекаже латиною би відкрити його Європі.

Неймовірні пригоди Михайла Боїма

Мрія збувається

Мрія відвідати Китай зародилася в Михайла ще в юнацтві. В 14 років йому загрожує смерть. І він дає обітницю святому Франциску Ксав’єру, єзуїту, що вів місійну діяльність на Сході, що якщо одужає то теж стане місіонером на Сході як і Франциск. В 17 років він вступає в орден єзуїтів, та стає монахом.

Дипломат імператора

На той час єзуїти проводили свою місію в Китаї вже понад століття. Зажили там доброї слави і поваги як вчені. То ж Михайло ніби йшов проторованим шляхом. Проте, на час прибуття Михайла Китай потерпав від різких змін, його підкорили маньчжури, і останній імператор династії Мін вів фактично партизанську війну на півдні Китаю.

Боїм оселився на периферії Китаю спочатку в Макао (португальська колонія), згодом на острові Хайнань. Там він провів 4 роки. Згодом, його відправили до імператорського двору мінського імператора де він провів майже три роки. Довіра до нього була такою високою, що саме його обрав імператор для над важливої дипломатичної місії – шукати військової допомоги проти маньчжурів в європейських володарів і папи. З листом від імператора Боїм їде в Рим. Дорога займе цілий рік бо португальці чинять опір місії. Та й в Римі на нього чекають труднощі. Папа не прихильний до єзуїтської діяльности в Китаї не прийме його. Лиш новий папа напише імператору ввічливого листа та без жодних обіцянок. І з цією відповіддю Боїм вдруге відправиться в Китай після чотирьох років відсутности там.

Фатальна друга подорож до Китаю

Друга подорож виявилася фатальною. Дорога зайняла майже три роки. Усі його супутники, мохи-єзуїти гинуть від хворіб. Його прагнення потрапити в Китай гідне захоплення. Він прибув в португальське Макао. Але португальці відмовилися його впускати в Китай, бо прагнуть прихильності нової влади в тій державі, для якої він був ворогом. Тоді, Боїм їде в Сіам (Таїланд), а звідти у північний В’єтнам по морю. Шукає провідників би перейти до китайський партизан. Перейшов кордон. Та все довкола вже під контролем ворогів маньчжурів. Тоді, він пробує повернутися у В’єтнам, але кордон перекритий. До того ж він захворів і помер в 1659 року. На той час йому виповнилося лише 45 років. Його товариш, вихрещений китаєць Андрій Чжен поховає його в невідомому нам місці. Через три роки загине і родина імператора, її стратять. А сам імператор покінчить з життям.

Місіонер при дворі

В Китаї Михайло візьме місцеве ім’я Пу-Мі-Ко. Повернувшись в Європу, ходить  в китайському одязі. Навіть у Римі. Проте, він діє як католицький місіонер. Зокрема 1648 року (тоді в Україні почалося повстання Богдана Хмельницького) охрестить частину двору, придворних і вдову імператрицю, що стане Оленою-Ван, матір-імператрицю – Марію Ма, імператрицю Анну Ван і спадкоємця трону, що отримав при хрещенні ім’я Констянтин.

Успішності його місії сприяла вищезгадана ситуація. Майже скинутий двір потребував заступництва католицького світу для боротьби з маньчжурами, що захопили майже весь Китай. Але слід й пригадати, чому саме єзуїт здійснив це навернення, а не монах з іншого католицького ордену. Єзуїти сприймалися в Китаї прихильніше за інших католицьких монахів. Бо приймали китайську культуру, одяг, і навіть намагалися примирити католицьке віровчення з Конфуцієм. Головною філософською основою Китаю. А єзуїт Матео Річі потішив двір імператора свою картою, на якій Китай був в центрі планети.

Мозамбік

По дорозі в Китай Боїм досліджував південну Африку, а саме Мозамбік. Морський шлях в Китай вів тоді довкола Африки, суецького каналу ще не було). На зиму він змушений застрягти в Мозамбіку. Але не втрачає час на нудне чекання, а береться вивчати цю місцевість. Описує природу, географію традиції Мозамбіку. І все це ілюструє кольоровими малюнками. Саме Михайло намалював перший реалістичний образ бегемота, якого до того вважали фантастичною твариною, і зображали з в панцирі та з рогами.

Коротке і плідне життя, сповнене досліджень, місійности та подорожей. А ще великої любові до далекої загадкової країни, в яку він хотів потрапити незважаючи на жодні труднощі та небезпеки. Пам’ятаймо ж великого земляка!