Сихів

Сихів. Легендарний спальний район. Початок

Його можна назвати “пізньорадянським”, “одноманітним”, “густонаселеним”… Ніхто цього не заперечує. І мало хто знає чим цей район може здивувати!

Львівська Санта-Барбара

Є у Львові місцина, відома як Санта Барбара. Так, у нас є своя Санта-Барабара! Хоч назва і не офіційна, але її часто можна побачити на громадському транспорті. Це, дуже дивує гостей міста, що Львів має пряме автобусне сполучення з Каліфорнією. Мабуть, наші маршрутки вміють долати і Атлантику.

Історія назви відводить в часи останніх днів СРСР. Тоді почали показувати американський серіал “Санта Барбара”. Той починався заставкою з арками, що нагадувала арки новозбудованого на Сихові великого магазину, що деякий час був центром мікрорайону.

Отже Сихів, що це?  Найбільший спальний район Львова збудований в 1980-х роках. Тут мешкає понад 200 тисяч людей. Це приблизно стільки ж, як в Івано-Франківську, Тернополі чи Луцьку.

Здається, що нічого цікавого пізньорадянський район не може мати для туриста, ну, крім згаданої Санта Барбари. Але чи це так? Звісно ж, нема нічого близького до перлин, що є в історичному центрі Львова, та все ж, є місця, які вміють дивувати і в однотипному пострадянському районі. І їх не так вже легко буде віднайти. Розповімо про деякі найбільш варті уваги.

Дерев’яний храм і не тільки

Почнімо з найдавнішої споруди Сихова. Це дерев’яна церква Пресвятої Трійці 1654 року. Дуже радимо вам потрапити до її середини, де на вас чекають вартісні розписи з XVII ст. Але, зазвичай храм закритий, і потрібно прийти перед богослужінням, які тут не такі часті як у великих церквах міста.

Поруч з храмом є

  • цвинтар з могилою беатифікованого святого греко-католицької церкви отця Іщика,
  • вокзальчик часів австрійського періоду, збудованого перед Першою Світовою війною
  • колишній модерний костел, тепер церква, будівництво якого завершено в розпал війни у 1942 році.

Космонавт і Чорнобилець

При в’їзді в район з вулиці Зеленої вас зустрічав велетенський радянський мурал, на всю висоту дев’ятиповерхового будинку. Раніше то був космонавт з серпом і молотом. Але тепер його модифікували, і вийшло надкумедно. Таке враження, що космонавт вбиває голуба молотом.

Неподалік, на невеликій площі стоїть один з найкращих сучасних пам’ятників Львова присвячений чорнобильцям. Когось може здивувати місце встановлення його на вулиці Морозній посеред «коробок», але причина цілком логічна. Справа в тому, що Сихів якраз будували, коли сталась катастрофа. Тому частину людей селили сюди, у тоді ще новобудови.

Пам’ятник героям і жертвам Чорнобиля на вул. Морозній
Пам’ятник героям і жертвам Чорнобиля на вул. Морозній

Дитячі супермайданчики Сихова

Дитячий майданчик на Зубрівській 25а-27
Дитячий майданчик на Зубрівській 25а-27

Майже в центрі Сихова, в дворах біля колишнього кінотеатру імені Довженка, є цілий скарб перлин.

Бойлерна на Зубрівській, 30. Мурали
Мурали: бойлерна на Зубрівській, 30
Окремі деталі мурала з бойлерної
  • Це грандіозний, хоч вже майже затертий дощами мурал з дівчиною, яка грає на скрипці.
  • Інший мурал повністтю покриває бойлерну з усіх сторін.
  • А ще тут є надзвичайний майданчик з триголовим драконом та морськими тваринами: коником, рибою, що покриті мозаїками. Вона вистояла півстоліття, хоч по ній звикло лязити не одне покоління дітвори.
  • А ще є бетонний атлас світу та купа букв, серед яких навіть слово «Мир».
Дитячий майданчик, що у дворі між будинками вул. Сихівської 24-30
Дитячий майданчик між будинками вул. Сихівської 24-30

Трьохсотлітній дуб

Біля колишнього лісу, а тепер парку імені папи Івана Павла ІІ, знайшли 350-літній дуб, біля якого міг спати Хмельницький. Жарт, але дійсно, по всій Україні позначають дуби, де спав батько-Хмель в час своїх військових походів.

Най-най-най-церква Сихова

На перехресті головних вулиць району є сучасний храм Різдва Пресвятої Богородиці. Центр найбільшої української греко-католицької парафії світу. В ньому спочивають мощі святого єпископа Лакоти, замученого совєтами в Сибіру за відмову переходити в російське православ’я. Церкву будували за принципом спромоги використаyня непрофесійної робочої сили волонтерів. Ідея українського архітектора з Канади Радослава Жука.

Біля храму зустрічав тисячі вірян і гостей святий папа Іван Павло ІІ. Про цю подію нагадує пам’ятник йому та його дуб.

Варто заглянути всередину задля споглядання неовізантійських фресок та мозаїк. Храм став справжньою домінантою та окрасою району, і її духовним центром й одним з архітектурних символів.

Далі буде…

Схожі записи

  • Творці неймовірної каплиці Боїмів

    Каплиця-усипальниця львівських патриціїв Боїмів є безсумнівну найоригінальнішою архітектурною пам’яткою Львова. Зрештою, як і Боїми були неймовірними людьми. Георг починав як пірат на Дунаї, а згодом став королівським секретарем. Його внук монах-єзуїт Михайло став дипломатом китайського імператора та дослідником Китаю, творцем першого його атласу.

  • Сокаль і Орша – дві битви однієї війни і львівський меч

    У львівському музеї арсенал експонують меч і обладунок рицаря Фредеріка Гербута. Він загинув потонувши в річці Західний Буг біля Сокаля 2 серпня 1519 року. Його найшли в 1955 році. Природні умови склалися так, що обладунки збереглися напрочуд добре. А меч і досі готовий до бою. Треба лиш підгострити. А минуло на хвилиночку аж пів тисячоліття.

  • Вежа бернардинів

    Вежі, вони обороняли, були акцентами в силуеті міста, не давали загубитися на вузьких середньовічних вуличках, служили тюрмами (наше тюрма від нім. Turm, вежа), кликали до молитви чи захисту фізичного. Зрештою, вони були і символами, особливо церковні.

  • Як у Львові йшли в монастир аристократи

    Мова про одну з найвпливовіших жінок польського королівства Теофілію Вишневецьку з Лєщинських, споріднену з королями та гетьманами. На той час їй було вже 73 роки. Чоловік помер 12 років тому. Три доні вдало вийдуть заміж. Так Урсула стане дружиною гетьмана литовського Михайла Радзивіла прозваного Рибонькою, одного з найбагатших магнатів Речі Посполитої. Отож, пора було і подумати про свою вічну душу.

    Та її облечини (постриг) 11 лютого 1753 року перетворилися на загальноміську забаву, що нагадувала швидше весілля чи хрестини і навіть перевищала попередні свята, що були до того у Львові. Та й вона, за традицією тодішніх аристократів йшла в монастир який фактично і  перебудувала. Хоч не вона була його засновницею, проте профінансувала побудову його храму та дзвіниці.

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.