·

Краківська, 9. Загадки Готелю

Вічні пожежі

Відомо, що будівлі на цьому місці часто страждали від пожеж. Вони горіли 1527 року, коли вигорів майже весь Львів, 1564, 1712 років. Про останню пожежу власник кам’яниці , що прибув до Львова з Коломиї і відомий як Фабін Коломийський залишив напис на балці стелі “Після спалення вогнем у 1712 році”.

Ресторан “Під трьома неграми”

1820-х роках тут відкрили фешенебельний готель під модною назвою “Вікторія”, в ньому був і бордель. А що, гроші не пахнуть. А на партері 1847 року відкрився ресторан-винарня “Під трьома муринами (неграми)”. Фасад був теж прикрашений барельєфами трьох муринів. Саме для ресторану будівлю частково перебудували і вона одягнулася в ампірні шати. Про це є напис на дверях з подвір’я: «Założony 1847».

Ресторан тут створив австрієць Людвіг Штадмюллер. А от його син купив весь будинок, тобто готель, і ще раз переробив дім. Зокрема, добудував четвертий поверх. А готельні номери стали ще зручнішими, бо в кожному з них з’явилася ванна. Той готель проіснував до Другої Світової війни. Саме Штадмюлер змовив розписи.

Хід конем, або то не я, а мій син

1912 року дім купляє Соломон Фрідман. Він купує за додаткову плату і весь запас вин, меду та коньяків за 1820 тисяч крон. І бере з Штадмюлера обіцянку не відкривати жодного винного закладу в околиці. Формально Штадмюлер обіцянку дотримав. Але його син Ріхард відкрив пору на куті з площею Ринок склад вин.

Скандали з новим власником Соломоном

З Фрідманом пов’язані численні скандали. Зокрема з вивісками. Справа в тому, що він здав частину будинку в оренду трьом торговим фірмам Бойка, Вайца і Вольмана. Так ось міська рада виступила проти їх реклами на фасаді. Бо дім був вже тоді визнаний пам’яткою архітектури. Та Фрідман вивісок не зняв. Він посилався на те, що магістрат на них колись дав дозвіл. І ця боротьба протривала майже три десятиліття. Пережила Першу світову та польсько-українську війни. Лише його спадкоємці таки програли тяганину з магістратом і 1934 року заплатили за це порушення великий штраф. А їм наказали реставрувати фасад. Так вони повернули кам’яні обрамлення вікон. А от муринів не повернули, бо одна голова мурина була втрачена. А скульптора готового відтворити її вони ніби то не знайшли.

Тепер на фасаді є штучна ворона, для відлякування голубів. Але то вже надто поширене тепер явище.

А ще Фрідман поселив обслугу готелю у кімнатах, під які були переобладнанні туалети. Неприємність підсилювало те, що то були християни, тобто не його одновірці.

А коли ж Фрідман вирішив заволодіти рестораном, то би вижити його, він перерізав тому світло та газ.

Всі померли, або ще один скандал з Соломоном

Після Першої світової війни готель взяв в оренду Макс Туртельтауб. Газета “Dziennik Ludowy” написала, що тепер за номер вимагають непристойно великі суми по 120 марок за ніч. І ви не відчуєте за таку ціну жодного затишку бо селять по 10 постояльців в один номер де би мали жити лише двоє. Макс пробує спростувати і підозрює, що такий наклеп то справа рук Соломона, власника кам’яниці. Макс надсилає в газету спростування-звинувачення: «Перед війною я врятував збанкрутілого Соломона Фрідмана, надавши йому потрійний кредит, Тепер цей пан, отримавши колосальний капітал на віллах, придбаних перед війною за казково низьку ціну і проданих стократ дорожче, а також на провадженому в Румунії гендлі вина, хоче відібрати у мене готель, але не може це зробити легальним шляхом. Застерігаю всіх, щоб жодних пропозицій щодо готелю “Під трьома муринами” не сприймали всерйоз, бо цей готель я винайняв до кінця 1924 року».

Але справа боротьби за готель на цьому не завершилася. 1923 року Макса заарештували через підозру, що в готелі грають в заборонені азартні ігри. У в’язниці в час слідства Макс покінчив з життям, перерізав собі вени. Його вдова продає готель Соломону. Здається, ось він тріумф. Та ні. В час підписання потрібних документів про продаж в адвоката в Соломон від хвилювання теж помирає. Кажуть з помирає з пером в руках. Цю історію відкрив нам дослідник Денис Мандзяк.

Смерть і відродження фресок

За совєтів дім перебудували в багатоквартирний. Розписи замалювали. А в ресторані відкрили магазин молока.

І лиш 1886 року було розкрито фреску стелі брами. Решта тепер видимих фресок реставрував власник кав’ярні “Фрески” в 2006 року. Так знову на світ з’явилися крилаті путті, які тримають пляшки вина, виноград, келихи, ширяючи небесами. Видно, пиття вина асоціювалося з божественною насолодою?!. Є і морський сюжет, як натяк на заморські контакти власника. Виноград є в на фасаді будівлі.

Вони тепер теж фрагментарно відриті завдяки пану Юрію Товпашу, власнику цукерничої кав’ярні “Фреска”, що була тут.

Агітаційні фрески, совєтські

В Радянські часи на сходах додалися нові фрески – агітаційні. Бо тут 1939 році була виборча дільниця.

Схожі записи

  • Всевидяче око у Львові

    Повсюдно у Львові масонські знаки, кажуть уважні. Мова перш за все про всевидяче око в трикутнику. Але навіть їх дивує, що в основному це око є на храмах. Масони і церква? Це викликає дисонанс. Церква ж як правило боролося з масонством. Щось тут не те. Так де все таки можна знайти ті всевидячі очі. Пропонуємо вам підбірку, що стосується середмістя, найтуристичнішого району міста, де все на відстані “витягнутої руки”.

  • Місця для зйомок фільмів у Львові: реєстрові, нереєстрові, невідомі

    Мальовничі краєвиди, старовинні будівлі, автентичність інтер’єрів, доступність інфраструктури та супровід місцевих знавців знімальних локацій – це та інше приваблює творців кіно творити у Львові.

  • Вежа бернардинів

    Вежі, вони обороняли, були акцентами в силуеті міста, не давали загубитися на вузьких середньовічних вуличках, служили тюрмами (наше тюрма від нім. Turm, вежа), кликали до молитви чи захисту фізичного. Зрештою, вони були і символами, особливо церковні.

  • Парк Культури у Львові, та його атракціони

    Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького. Вже з самої його назви випливає спеціалізація парку. Він активно розважає нехитрими атракціонами вже понад півстоліття. Створений в 1959 року на місці колишніх цегелень, стихійного сміттєзвалища і закритого на той час стрийського цвинтаря, парк відразу почав обростати розважальними місцями,..

  • Панорама Львова з даху будинку на площі Ринок 36

    Чимало привабливих палациків має площа Ринок. Та сьогодні мова про надміру скромний і позбавлений декору дім під номером 36. Чому він такий? Все пояснюється тим, що Львів перейшов до Австрії у час свого занепаду. І навіть на привабливому Ринку, де століттями мріяли жити купці польського королівства, багато будинків перетворилися у справжні руїни. Не минула така доля і того, що зараз має номер 36. Тодішня влада зробила все, аби швидко перебудувати ті руїни. Дуже рідко були гроші на їх пишне декорування. Головне, щоб не руїна.

  • Соломія Крушельницька

    На рік, Соломія повернеться у львівські театри (1894), а далі тріумфально подорожує по сценах Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі…

    Співати з нею за честь  вважали найвідоміші оперні зірки того часу, як от Енріко Карузо, Тітт Руффо, Федір Шаляпін.

    Серед її численних нагород та відзнак є, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна XX століття”. Співати Вагнера вже було ознакою найвищої майстерності, а тут примадонна!

    А сам Джакомо Пуччіні дарує їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».