Самостійна екскурсія півднем старого Львова за 30 хвилин

1. Пам’ятник Шевченку. Найстаріша кав’ярня. Пам’ятник батярику. Гарнізонний храм.

Пам’ятник Шевченку цікавий своєю “Хвилею національного відродження” на якій показано героїв творів поета та буремне ХХ століття. Сама ж скульптура Шевченка була виготовлена львівськими скульпторами в Буенос-Айресі, і перетнула Атлантичний океан, Німеччину та Польщу би прибути до Львова.

За нею стоїть найстаріша діюча кав’ярня Львова, а можливо і України. Вона тут з 1829 р. Мова про “Віденську кав’ярню”. Біля неї спробуйте нати маленького батярика з кухлем пива. То згадка про цікаву субкультуру що була умісті до Другої світової.

Чотирьохсотлітній храм, побудований єзуїтами краще оглядати з боку вулиці Театральної, звідки розкривається пишний фасад з численними скульптурами.

2. Готичний костел. Мавзолей Боїмів. Вроцлавський гномик.

Готичний костел якому понад 650 років, є головним католицьким храмом України. За ним причаїлася каплиця львівського патриціанського роду Боїмів з розкішним фасадом, що весь покритий різьбою та горельєфами на біблійні теми. Поруч, під ліхтарем примістилася скульптурка гнома, що є дарунком Вроцлава.

3. Лев монстр.

Лев з однією головою та двома тулубами, на розі Староєврейської та Галицької вуличок. Цікавий жарт родом з XVIII ст.

4. Пам’ятник королю Данилу. Бернардинський монастир.

Пам’ятник ймовірному засновнику Львова. І грандіозний монастир з XVII ст., що зберыг фрагмент оборонних мурів. Храм збудований з каменю, був одним з найдорожчсих у Львові. Улюбленець шляхти. Саме з нього почався похід Лжедмитрія на Москву. В ньому був охрещений майбутній письменник Леопольд Мазох. Фасад храму прикрашають скульптури та кам’яні герби Литви і Польщі.

5. Арсенал.

Міський арсенал, місце складування зброї та виливання гармат. Збудований понад чотири століття тому. Тильна сторона є справжнім оборонним муром ймовірно з XIV  ст.

6. Пуп православ’я. Український банк.

Успенська церква з каплицею та оборонною дзвыницею. На рубежы XVI-XVII ст. столытть фыактично головний осередок православёя на Україні та Білорусі. Тут був висвячений на митрополита Галицького та Київського Петро Могила. При ньому діяла чи не найстаріша православна друкарня України.

7. Домінікани

За літописом споруджений на місці палацу князя Лева, грандіозний монастир з величезним храмом вражають. Сучасний храм збудований в основному за гроші Потоцьких в стилі рококо. Монастир зберіг сувору архітектуру оборонної твердині. Його підземелля ймовірно сягають ХІІІ століття. А його трапезна довго була найбільшим залом міста. Саме в цьому монастирі переховувалася чи не найбагатша наречена королівства – Гальшка Острозька, а претендент на її руку брам монастир штурмом. До тих подій їх, правда вже насильно обвінчали…

8. Порохова вежа. Оборонний монастир кармелітів босих

Порохова вежа, збудована як артилерійська вежа а середині XVI ст. Товщина першого ярусу була 3 м. Втратила верхній ярус. Цікава пам’ятка оборонних твердинь старого Львова.

Монастир збудований на пагорбі, що нависає над старим містом. Мав власні оборонні мури, які частково збереглися. Збудований італійцями Іваном Покоровичем та його батьком Адамом де Лярто. Розмальований також італійцем Педретті, що належав до болонскої школи малювання. На них, в основному святі ордену кармелітів, та святий Йосиф, культ якого особливо впроваджував цей орден

Саме наступом з цього храму шведський король Карл ХІІ зумів взяти Львів. Вперше за триста років, Львів був взятий ворогом. Тепер при храмі монастир вже не кармелітів босих, а греко-католицького монашого ордену студитів.

Схожі записи

  • Забута львівська фортеця Цитадель

    В самісінькому центрі Львова, буквально за кілометр від площі Ринок, стоїть справжня фортеця. Та майже ніхто про неї не знає. І рідко який турист відвідує її. А даремно. Фортеця повністю збереглася. Причини її забуття пов’язані в занедбаності території і відсутності кав’ярень. А ще тому, що вона мало розрекламована. Ну і те, в ній був нацистський концтабір теж відлякує частину людей. Фортеця займає величезну територію пануючого над центром нагір’я. Вона складається з 4-х максимілянівських веж та гігантської казарми з оборонними крилами. Це не середньовічна фортеця, артилерійська фортеця ХІХ століття.

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.

  • Панорама Львова з готелю “Панорама”

    Любите панорами? Вони дійсно приховують несподівані ракурси, які важко передбачити. Пропонуємо вам піднятися в ресторан готелю “Панорама”. Він є в най центральнішому центрі Львова, поруч з самою Оперою. Ну куди вже центральніше? І шукати його легко.

  • Таємниці та розваги у Парку культури

    Парк, що львів’янам знаний як “парк культури”, насправді має найдовшу назву серед львівських парків – “Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького”. А ще нам буде цікаво розглянути його концепцію, яка мала якісно вирізняти його з поміж інших парків міста.

  • Ренесанс у Львові

    Якщо готичний Львів то є дітище німецьких архітекторів, то ренесансний Львів є творінням італійців, на батьківщині яких і розквіт цей стиль. З Італії та італійських кантонів Швейцарії до нас перебралася ціла плеяда італійських архітекторів, які осіли у Львові.

  • Дивні пам’ятники центру Львова

    Далі пам’ятник взагалі з дивовижних форм. З дивною, не пропорційною головою. Придивляємось, і бачимо, що то така велика перука на ній. Отже, з головою ніби все добре. Але перука занадто велика. Кажуть, майстер навмисно зробив її саме такою би показати тиск батька на свого сина. Перед нами син великого Моцарта. Його весь час порівнювали з батьком, легендарним композитором. Тому, з цим тяжко було йому жити.