Що подивитися у Львові в першу чергу
Площу Ринок
Центральна площа стародавнього Львова зберегла численні купецькі будинки та палаци знаті. Найстаріші її кам’яниці походять з ХVI ст. і досі зберігають свої ренесансні риси. Численні палаци патриціїв вирізняються вишуканістю і належною скромністю яку вимагали закони магдебургського права. Кожен дім має свій колір, неповторні прикраси та історія, що сягаю понад півтисчоліття.
Львівську оперу
Це справжнє обличчя міста і один з його найупізнаваніших символів. Створений в останні три роки ХІХ ст. театр став прихистком муз. Крім сценічного мистецтва він тішить око своїми скульптурами та картинами, якими рясно прикрашений.
А ще, вперше, в цій частині Європи, фундаменти зводяться на залізобетонній стрічковій основі, що дозволить величезній споруді вистояти на болотистому ґрунті.
Церкву Юра
Її часто називають “головною церквою українського Львова”. Перший храм на цьому місці ймовірно постав як заміський ще в ХІІІ ст.
Сучасний храм збудований львівським архітектором італійського походження Меретином в стилі рококо. Храм входить в пишний ансамбль, що складається з колишнього монастиря та палацу архієпископів.
З 1700 до 1946 рр. та з 1991 по 2013 рр. то був головний храм української греко-католицької церкви.
Радимо відвідати і крипту (підземелля) храму, де зокрема поховано знаного духовного лідера галицьких українців митрополити Андрея Шептицького.
Храм Єлизавети
Найвища церква Львова (85м.) Зустрічає всіх хто прибуває у місто через головний залізничний вокзал. Збудована на початку ХІХ століття в стилі неоготики, мала найбільший орган Львова і найбільші вітражі. Все це втрачено під час війни і в час коли радянська влада перетворила храм на склад.
Будувалася як католицький храм. Тепер це греко-католицька церва. З повагою до попередньої історії іконостас створений прозорим, би не закривати старого католицького вівтаря.
На одну з веж можна піднятися металевими круговими сходами.
Каплицю Боїмів
Це поховальний мавзолей початку XVII ст. львівської патриціанської родини Боїмів. В каплиці було поховано три покоління роду. Один з Боїмів був монахом-єзуїтом, і став радником імператора Китаю. Один з перших європейців, що ґрунтовно досліджував китайську природу та медицину.
Каплиця збудована Анреасом Бемером в стилі ренесансу та маньєризму. Неймовірно щедро прикрашена різьбою по камені і горельєфами. Ними покриті весь інтер’єр, навіть купол, а також ззовні головний фасад. Колись все це було ще й розмальовано. Та і зараз каплиця справляє величний вид. Це унікальна пам’ятка Львова, яку обов’язково варто побачити.
Домініканський храм
Площа Музейна
Тепер греко-католицька церква пресвятої євхаристії. Але будувався як католицький храм Божого тіла у 1764 р. Будувався на кошти зокрема і Миколи Потоцького, який фінансував і створення Почаївської лаври. В цьому храмі і була похована матір мецената.
Церква ця в стилі бароко. Архітекторами були Ян де Вітте (батько першого чоловіка Софії Потоцької, для якої був створений знаменитий парк Софіївка в Умані) і Мартін Урбанік.
Храм домініканців тут був видається ще з часів князя Лева. Припускають, що тут міг бути його палац, який був перебудований в монастир і частково зберігся до наших днів.
В радянські часи, храм був частиною музею історії релігії та атеїзму.
Вірменський храм
Головний храм вірменської апостольської церкви в Україні. Збудований в XIV ст. Згодом розбудований. Головною його прикрасою є фрески легендарного Яна де Розена, мозаїки Юзефа Мегоффера та дерев’яна стеля з позолотою. Фрески Розена містично-філософські. Цікаво, що художник змалював обличя святих з тогочасних відомих Львів’ян. Збереглися й фреска з XIV cт, і древній баптистерій. А подвір’я викладене стародавніми надгробками.
Довкола храму є цілий комплекс, що складається з палацу архієпископа, пам’ятної колони святого Христофора, церковного банку та жіночого монастиря.
Бернардинський костел
Це безумовно найпишніший храм Львова. Сотня скульптур, 17 вівтарів і величні фрески створюють неймовірний ефект. Автор фресок монах Бенедикт Мазуркевич навчався в Болоньї в самого Джузеппе Педретті.
Церква входить в ансамбль колишнього бернардинського монастиря який був прильвівською фортецею. Частково збереглися його оборонні мури. Отож, радимо обійти монастир довкола і побувати в його дворику.
В храмі в дорадянський період було поховання першого католицького святого Львова, Яна з Дуклі. В радянські часи храм був не діючим. Тепер проведена ґрунтовна реставрація. То ж, він виглядає з середини, ніби вчора збудований і прикрашений.
Стрийський парк
Це не просто парк кінця ХІХ ст. з деревами екзотами як от дерево часів динозаврів – гінко. В парку, 1894 року пройшла господарська Крайова виставка, заради якої у Львові був створений електричний трамвай та перша електростанція. На Крайовій виставці показували передові досягнення науки та економіки провінції. Подібні виставки проходили в знакових містах Європи. Особливо великими були виставки в столицях імперій, як от Парижі, Лондоні та Відні.
А між світовими війнами, тут проходили менші за розмахом подібні виставки вже під назвою Східні торги.
А зараз це чудова рекреаційна зона з глибокими ярами і районом віллової забудови.
Меморіал Небесної сотні
Меморіал розташували на невеликій висоті в підніжжі гори Високий Замок. Та це не заважає оглянути середмістя з найвигіднішого ракурсу. Плюсом є і те, що звідси романтичною Пішою вуличкою можна спуститися до найбагатшого в свій час жіночого католицького монастиря ордену Бенедиктинок.
Шпиталь ізраелітський
Колишня лікарня єврейської громади Львова, тепер пологова лікарня. Шпиталь був збудований наприкінці ХІХ ст. в стилі східної, мавританської архітектури і його купол нагадує мечеть. Фактично, головний його корпус профінансував львівський банкір, директор іпотечного банку доктор Маурицій Лазарус.
Личаківський цвинтар
Тепер Личаківський цвинтар то 42га. території і 300 поховань. Але не в кількості справа. Тут знайшли свій спочинок безсумнівний геній Іван Франко, оперна діва світової слави Соломія Крушельницька, автор “Червоної рути” Володимир Івасюк, діячі Руської трійці, будителі Галичини Маркіян Шашкевич та Іван Вагилевич, математичний геній Стефан Банах, першорядні письменники польської літератури – Северин Гощинський, Владислав Белза, Марія Конопницька, Габріеля Запольска… Та скільки не продовжуй, перелік все одно вийде неповним.
Шевченківський гай
Шевченківський гай – народна назва музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Музей відтворює народну архітектуру Карпат та Прикарпаття давнини. Це досить складний регіон як за різноманітністю природних зон, так і за етнографією. І все це вплинула на регіональні відмінності в народній архітектурі, яка пристосовувалася, як до особливостей господарства так і до різноманітності клімату. Тому, дуже цікаво порівнювати чим відрізняється Бойківщина від Лемківщини, рівнинна Львівщина від закарпатських долин, Буковина від Гуцульщини,… Благо, що експонати поєднанні в свого роду етнографічні села.