Личаківський цвинтар у Львові

Заміські цвинтарі, як досить нова мода

У XVIII ст. в Європі почали проводити масові перезахоронення. Справа в тому, що держави одна за одною почали забороняти й надалі ховати у межах міста. Бо це було визнано загрозою здоров’ю. Адже поруч, з підвалами з їжею, були могили, чи заповненні покійниками підземелля храмів. Відтепер цвинтарі мали бути далеко за містом. Львів тоді створив аж три заміські кладовища. Личаківський виявився найпрестижнішим, тому і дожив до наших днів і став музеєм. Інші, були ще раз перенесені, бо місто швидко розрослося аж довкола них.

Суспільство тоді зустріло таку ініціативу влади з подивом. Бо впродовж століть за міськими мурами ховали лише суспільний “непотріб” – самогубців, лайдаків, артистів. Так, артисти тоді займали найнижчий щабель, десь поруч з жебраками. Та потроху люди звикали. І шлях їм вказало духовенство, яке заповідало себе ховати вже не під храмами, а на Личакові.

Хто знайшов тут спочинок?

Тепер Личаківський цвинтар то 42 га території та близько 300 тисяч поховань. Але не в кількості справа. Тут знайшли свій спочинок безсумнівний геній Іван Франко, оперна діва світової слави Соломія Крушельницька, автор “Червоної рути” Володимир Івасюк, діячі” Руської трійці”, «будителі Галичини» Маркіян Шашкевич та Іван Вагилевич, математичний геній Стефан Банах, першорядні письменники польської літератури – Северин Гощинський, Владислав Белза, Марія Конопницька, Габріеля Запольска… Та скільки не продовжуй, перелік все одно вийде далеко неповним.

На цьому грандіозному некрополі є й масові військові поховання. Найбільші з них:  

  • кладовище УГА (Української Галицької Армії);
  • кладовище ветеранів українських визвольних змагань часів Другої світової війни, доповнене похованнями з сучасної війни з Росією;
  • кладовище ветеранів польського антиросійського повстання 1831 року;
  • кладовище ветеранів польського антиросійського повстання 1863 року;
  • Польських орлят часів україно-польської та польсько-совєтської війн.

Романтика Личакова

А ще Личаків – то справжній музей скульптури та просто чудовий парк. Недаремно сюди приходили відпочити і насолодитися мистецтвом прославлена закохана пара Артур Гродгер та Ванда Моне. Артур помер до запланованого одруження. І Ванда знайшла вихід як бути  з ним завжди. Ні, вона не позбавила себе життя. Просто, їх спільний товариш Поль Ойтельє, створить її скульптуру на могилі Артура. Ось так вони разом вже півтора століття. І це лише одна з романтичних історій кладовища!

Також могили прикрашають численні скульптури ангелів, заплаканих красунь, диковинних звірів. Є й пишні барельєфи гербів та величні каплиці. А кам’яні хрести оманливо схожі на дерев’яні. Деякі, навіть мають паростки з листям. Є й обеліски, штучні печери, кам’яні сейфи…

Завітайте в цей насичений мистецтвом та історією куточок Львова. Тут йдеться не стільки про смерть як про життя і пам’ять!

Схожі записи

  • Як читати каплицю Боїмів?

    Її офіційна назва каплиця Страстей Господніх. Але ще більше розкриває суть її декорування народна назва Оґруйцова, від польського ogrójec – сад. На вівтарі в центрі є горельєф де Ісус молиться в Гетсиманському саду. Довкола – поснулі його учні. Він знає, що його тут заарештують, піддадуть страшним мукам, і він помре на хресті. Страх в нього був таким великим, що крізь пори шкіри проступила кров. Але Ісус розумів, що його смерть порятує людство. Врешті, він змирився. І на куполі Ісус вже сидить спершись на руку. Задуманий але готовий до страшного майбутнього. А під малим куполом написано на латині фраза з Плача Ієремії: Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль? 

  • Святий Юрій – покровитель міста Львова

    Св. Юрій не просто відомий а над популярний святий. Причина такої над популярності криється  в середньовіччі. Епосі лицарів. Саме вони його обрали за свого небесного покровителя тому, що він на той час був єдиним лицарем, який досяг святості. А завдяки лицарям Юрій отримує під опіку міста і , навіть, цілі держави, як от Англію. У Львові він теж завдячує своєю популярністю лицарям, а саме князям. Князь Лев будує для свого вуйка (дядька) Василька храм св. Юра.

  • Дві італійки на троні. Катерина Медічі

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. Тут розглянемо діяльність Катерини Медічі.

  • Кав’ярня “Світ кави”

    Є у Львові вуличка, або як тут кажуть – закапелок, Катедральний, де є готичний костел і три будиночки, але аж 4 кав’ярні. Серед них – і Світ кави. Вона досить знана і відзначена численними нагородами. Та найкращою її нагородою є прихильність її клієнтів. Кав’ярня зберегла шарм віденських кав’ярень, де люди приходять не перекусити, а саме таки на каву та повільну дружню чи ділову розмову.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.