Як називали Львів

Так склалася історія, що Львів ніколи не перейменовували та все ж він носив різні назви, подекуди по кілька відразу. Фактично, не піддається сумніву той факт, що місто було назване в честь князя Лева (Льва), старшого сина короля Данила Романовича. То ж в значенні назви не має загадки. А от щодо різних її форм, то тут є що розповісти.

Град Льва, Львов

Місто згадується вперше як “Львов город” тобто “місто Лева”. “Львов” тут виступає не іменником, а прикметником. Та чи не відразу ту назву залюбки скорочували до форми “Львов”. Таке скорочення зафіксоване в літописі вже під 1259 року. Фактично, воно проіснує аж до ХІХ століття. А тепер Львов асоціюється виключно з російською вимовою. Поляки теж називатимуть місто Львов, аж в ХІХ ст. поступово з’являється Lwów (Львув), як і Krakоw стає Kraków (Кракув). Та про це в розділі “Львів”.

Ильвів

З кінця XIV ст. додається “И”, Ильвов. Це пов’язують з появою “и” перед “л” та “р”, особливо коли після них була редукована голосна (ь, ъ). Ця форма збереглася у слові “іржа” до тепер.

А от звична для нас форма назви виявляється є досить пізнім явищем. Вперше зафіксована на письмі лиш 1886 р. В розмовній мові вона мусіла з’явитися набагато раніше. Питання лише наскільки раніше.

Львів

Сам процес має початки з кінця XVI ст. коли голосні “о”, “е” переходять у “і”, а “є” в “ї”. Вперше, це зафіксовано на письмі в Полтавщині.

Львув

Lwоw у Lwów трансформувався очевидно теж в ХІХ ст. Хоч сама буква “ó” з’явилася в друкарні Замойської академії ще в середині XVII ст. Саме в кінці ХІХ століття Львовек стає Львувеком. Тепер Львувек Шльонський. Цікаво, що початково він теж називався Львов, поки в XV ст. його не перейменують на зменшувальну форму би не плутали зі Львовом.

Про те, як все складно змінювалося говорить надрукована 1835 року панорама Львова створена ще в XVII ст. На ній одночасно є гора і гура (Łysa Góra i Gora Szczepana) тобто одне і теж слово написане по різному.

Лємберг

Відома німецькомовна назва Львова, теж древня, відома з XIV ст. Її поява досі не розгадана, бо прямий переклад на німецьку мав би звучати як Леонбург. А “берг” то “гора”. Лєм взагалі загадка. Тобто, виходить “гора Лєм”.

Хоча, ця форма є лише не тільки стосовно назви нашого міста. Так називається найвища гора в Юрі (Німеччина), містечка в Словенії та Франції. Громади в Німеччині та Австрії. І всіх їх об’єднює хіба розташування в горах. І найцікавіше, в цих мовах самостійного слова “лєм” немає. Тож, і тут важко шукати розгадки. Ну і до статистики згадаємо ще Лємберг в Канаді створений вихідцями зі Львова на початку ХХ ст. Ну, але тут годі шукати розгадки, тут все зрозуміло, просто перенесли на нову батьківщину рідну назву.

Назва довго існувала в німецькомовному середовищі. А німці у Львові живуть чи не з часів самого князя Лева. А от офіційною назвою Лємберг став в часи панування австрійської імперії (1772-1918) та в часи нацистської окупації (1941-1944)

Паралельні назви

В латинських документах місто логічно перекладене як Леополіс – місто лева.

Греки називали Львів з ХІІІ ст. Літвон, Літвада. Згодом, константинопольський патріарх називатиме Леовіос, Леонтополіс. Турки – Ілі, Ільбо, Ілібот, Ілібов, Ільбадір, Вірмени – Ілоф.

Схожі записи

  • Парк Культури у Львові, та його атракціони

    Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького. Вже з самої його назви випливає спеціалізація парку. Він активно розважає нехитрими атракціонами вже понад півстоліття. Створений в 1959 року на місці колишніх цегелень, стихійного сміттєзвалища і закритого на той час стрийського цвинтаря, парк відразу почав обростати розважальними місцями,..

  • Музеї площі свято Юра

    Після площі Ринок, Святоюрська площа є наймузейнішою у Львові. Крім церкви Юра, яка є перлиною площі, хоч і не має статусу музею тут є три художні музеї та поки маловідомий музей техніки львівської Політехніки.

  • Калімах. Або пригоди італійського ренесансного поета у середньовічному Львові

    Італія не так і далеко від Львова, а в давні часи була ще ближчою. І тут мова не про зміни в географії. Просто давній Львів часто бачив італійців, ті часто переселялися до Львова і творили його історію та архітектуру. А коли в Італії почалася культурна революція відома як Ренесанс (Відродження), то Львів теж виявився не зовсім осторонь цього процесу. В ньому хоч і на мить та  засяяла, а згодом світила зі під Дунаєвець зоря римського Ренесансу, мова про Буанокорсі.

  • Вілли Львова. Кастелівка

    Наприкінці ХІХ століття двоє львів’ян вирішили купити пустки на південь сучасної вулиці Бандери, би створити там затишний район вілл з садочками. Ідею вони перейняли в Англії. Загалом вони планували збудувати тут 64 вілли.
    Кожна вілла планувалася цілим рядом майстрів. Крім архітектора працювали скульптори, керамісти, ковалі, ландшафтні архітектори. Тут вперше ві, Львові з ланшафтом не боряться, а він стає головним і диктує свої умови. Часто саме рослини впливають на декор будівлі. А які тут паркани, справжнє мереживо.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Ренесанс у Львові

    Якщо готичний Львів то є дітище німецьких архітекторів, то ренесансний Львів є творінням італійців, на батьківщині яких і розквіт цей стиль. З Італії та італійських кантонів Швейцарії до нас перебралася ціла плеяда італійських архітекторів, які осіли у Львові.