Як називали Львів

Так склалася історія, що Львів ніколи не перейменовували та все ж він носив різні назви, подекуди по кілька відразу. Фактично, не піддається сумніву той факт, що місто було назване в честь князя Лева (Льва), старшого сина короля Данила Романовича. То ж в значенні назви не має загадки. А от щодо різних її форм, то тут є що розповісти.

Град Льва, Львов

Місто згадується вперше як “Львов город” тобто “місто Лева”. “Львов” тут виступає не іменником, а прикметником. Та чи не відразу ту назву залюбки скорочували до форми “Львов”. Таке скорочення зафіксоване в літописі вже під 1259 року. Фактично, воно проіснує аж до ХІХ століття. А тепер Львов асоціюється виключно з російською вимовою. Поляки теж називатимуть місто Львов, аж в ХІХ ст. поступово з’являється Lwów (Львув), як і Krakоw стає Kraków (Кракув). Та про це в розділі “Львів”.

Ильвів

З кінця XIV ст. додається “И”, Ильвов. Це пов’язують з появою “и” перед “л” та “р”, особливо коли після них була редукована голосна (ь, ъ). Ця форма збереглася у слові “іржа” до тепер.

А от звична для нас форма назви виявляється є досить пізнім явищем. Вперше зафіксована на письмі лиш 1886 р. В розмовній мові вона мусіла з’явитися набагато раніше. Питання лише наскільки раніше.

Львів

Сам процес має початки з кінця XVI ст. коли голосні “о”, “е” переходять у “і”, а “є” в “ї”. Вперше, це зафіксовано на письмі в Полтавщині.

Львув

Lwоw у Lwów трансформувався очевидно теж в ХІХ ст. Хоч сама буква “ó” з’явилася в друкарні Замойської академії ще в середині XVII ст. Саме в кінці ХІХ століття Львовек стає Львувеком. Тепер Львувек Шльонський. Цікаво, що початково він теж називався Львов, поки в XV ст. його не перейменують на зменшувальну форму би не плутали зі Львовом.

Про те, як все складно змінювалося говорить надрукована 1835 року панорама Львова створена ще в XVII ст. На ній одночасно є гора і гура (Łysa Góra i Gora Szczepana) тобто одне і теж слово написане по різному.

Лємберг

Відома німецькомовна назва Львова, теж древня, відома з XIV ст. Її поява досі не розгадана, бо прямий переклад на німецьку мав би звучати як Леонбург. А “берг” то “гора”. Лєм взагалі загадка. Тобто, виходить “гора Лєм”.

Хоча, ця форма є лише не тільки стосовно назви нашого міста. Так називається найвища гора в Юрі (Німеччина), містечка в Словенії та Франції. Громади в Німеччині та Австрії. І всіх їх об’єднює хіба розташування в горах. І найцікавіше, в цих мовах самостійного слова “лєм” немає. Тож, і тут важко шукати розгадки. Ну і до статистики згадаємо ще Лємберг в Канаді створений вихідцями зі Львова на початку ХХ ст. Ну, але тут годі шукати розгадки, тут все зрозуміло, просто перенесли на нову батьківщину рідну назву.

Назва довго існувала в німецькомовному середовищі. А німці у Львові живуть чи не з часів самого князя Лева. А от офіційною назвою Лємберг став в часи панування австрійської імперії (1772-1918) та в часи нацистської окупації (1941-1944)

Паралельні назви

В латинських документах місто логічно перекладене як Леополіс – місто лева.

Греки називали Львів з ХІІІ ст. Літвон, Літвада. Згодом, константинопольський патріарх називатиме Леовіос, Леонтополіс. Турки – Ілі, Ільбо, Ілібот, Ілібов, Ільбадір, Вірмени – Ілоф.

Схожі записи

  • Вілли Львова. Кастелівка

    Наприкінці ХІХ століття двоє львів’ян вирішили купити пустки на південь сучасної вулиці Бандери, би створити там затишний район вілл з садочками. Ідею вони перейняли в Англії. Загалом вони планували збудувати тут 64 вілли.
    Кожна вілла планувалася цілим рядом майстрів. Крім архітектора працювали скульптори, керамісти, ковалі, ландшафтні архітектори. Тут вперше ві, Львові з ланшафтом не боряться, а він стає головним і диктує свої умови. Часто саме рослини впливають на декор будівлі. А які тут паркани, справжнє мереживо.

  • Парк Культури у Львові, та його атракціони

    Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького. Вже з самої його назви випливає спеціалізація парку. Він активно розважає нехитрими атракціонами вже понад півстоліття. Створений в 1959 року на місці колишніх цегелень, стихійного сміттєзвалища і закритого на той час стрийського цвинтаря, парк відразу почав обростати розважальними місцями,..

  • Найбільше свято старого Львова

    Львів любив і вмів бавитися. Але такого святкування не було ні до ні певно після. Свято тривало 8 днів. І місцем для нього обрали головну площу – Ринок. Мова про святкування 1622 року проголошення святими Ігнація Лойоли та Франциска Ксав’єра, засновників єзуїтського ордену. Орден закріпився і у Львові, де створив в межах мурів грандіозний храм, який і досі є окрасою міста. Єзуїти добре розуміли вплив видовищ на уми людей. Тому, вдало їх використовувало для своїх потреб. Обидва святих до речі були басками, як і д’Артаньян.

  • Забута львівська фортеця Цитадель

    В самісінькому центрі Львова, буквально за кілометр від площі Ринок, стоїть справжня фортеця. Та майже ніхто про неї не знає. І рідко який турист відвідує її. А даремно. Фортеця повністю збереглася. Причини її забуття пов’язані в занедбаності території і відсутності кав’ярень. А ще тому, що вона мало розрекламована. Ну і те, в ній був нацистський концтабір теж відлякує частину людей. Фортеця займає величезну територію пануючого над центром нагір’я. Вона складається з 4-х максимілянівських веж та гігантської казарми з оборонними крилами. Це не середньовічна фортеця, артилерійська фортеця ХІХ століття.