·

“Музей Ідей” та кав’ярня “Трапезна Ідей”

Валова, 18.

Невелика площа наповнена незвичними речами отримала в 200-х роках назву “Бернарденгарден”  (сад бернардинів). Це затишний простір для виставок та частунків створив художник Олесь Дзиндра. Але це ще не все. Незвичні двері в кутку ведуть до кав’ярні “Трапезна музею Ідей” та виставкового залу в старовинних підземеллях. 

Підземелля монастиря

Це підземеллях колишнього католицького монастиря отців бернардинів працює галерея та затишна кав’ярня. Вже самі підземелля варто оглянути. Створені на початку XVII ст. вони дихають історією і могутністю. Адже монастир був справжньою фортецею з власними оборонними мурами та вежами.

Монастир тут був з 1460-х років. Початково він був дерев’яним. Потім фахверковим. І лиш на початку XVII ст. був побудований вже мурований монастир. Мурувати почали без дозволів. Тож сам король Сигізмунд ІІІ Ваза створив комісію, щодо монастиря. Дозвіл дали при умові, що монастир буде обнесений оборонними стінами, так як прилягав впритул для міста, і без них би послабив оборону Львова. Назва вулиці Валова, свідчить, що тут, між монастирем і містом проходив оборонний вал.

“Музей ідей”

Про його оригінальність вже не одне десятиліття сповіщає нам дерево при вході на якому висять краватки. Саме музей ідей проводив фестиваль “КіноЛев”. Завдяки якому вулиця Архівна, що неподалік, отримала цілий ряд неофіційних назв. Тепер їх 7. Це імена режисерів які були патронами фестивалю. Щороку, новий патрон. Поки, фестивалі первалися.

Ідея пам’ятника цісареві

Музей створив проект для відновлення Полтви. Була в Олеся Дзиндри й ідея створити пам’ятник цісарю Францу Йосифу І. Саме за його правління був створений чи не весь історичний Львів яким ми так захоплюємося. Не дивно, бо проправить він, я про цісаря, аж 68 літ. За такий довий час, хочеш не хочеш та збудуєш чимало. Але ідея полягала не просто в пам’ятнику, а в його “не рукотворности”. Малося на увазі, що створять його за спільнокошт. Бажаючі могли купити символічного таляра за 100 грн. Та й цісар мав бути не звичний, як його традиційно зображають вже похилим чоловіком, а молодим, сповненим сил. Там ще багато цікавого було щодо втілення ідеї. Та вдалося зібрати лише три тисячі не талярів, а гривень. Насправді ніхто не був проти, аби якийсь багатій сам профінансував створення пам’ятника. Але такого не найшлося. Львів не Чернівці. Там, Арсеній Яценюк таки подарував містові цісаря.

Храм і Всесвіт Ідей

А ще, вже зреалізованою ідею “Музею Ідей” став храм, який створювався протягом 2018-2023 років. Він є копією храму ІХ ст. з хорватського міста Нін. Ось, що пише про нього “Музей Ідей”:

Зрештою, наша ціль не перелічити всі проекти й ідеї “Ідей”, а дати зрозуміти, наскільки це цікаве місце і люди, які довкола нього об’єдналися.

Тут трапези

Вхід до підземелля починається з затишної кімнатки, де можна придбати милі твори мистецтва під пильним наглядом зеленого папуги. Який, правда часто ігнорує відвідувачів, бо свариться зі своїм відображенням в дзеркалі. Спускаємося сходами в підземелля, де нас очікує “Трапезна музею Ідей”. Яка позиціонує себе як сімейний ресторан. Своєю назвою вона відносить нас до монастирської традиції спільного споживання братами їжі. Саме так називали великі зали для цього єднання. Саме для трапезної монастиря Мікеланджело створив свою “Таємну вечерю”. Тут, вас пригостять стравами з галицької кухні з дещо призабутими вже історичними їх назвами. Відпочинете за масивними дубовими столами під музику початку ХХ ст. в оточені речей що дихають історією. А в глибині вас чекає продовження, решту підземелля то виставкові зали “Музею Ідей” де часто відбуваються різні мистецькі виставки та акції, зокрема витупи артистів, зустрічі з цікавими людьми,…Місце де народжуються, і втілюються нові ідеї.

Оточення Ідей

Поруч, в тому ж таки колишньому монастирі діє театральний факультет університету імені Франка. Та Основну частину монастиря займає вже два століть. архів. З боку площі митної вціліла оборонна стіна. Храм монастиря – діючий, і один з найгарніших у Львові. На вас чекають барокові фрески та 17 вівтарів з сотнею скульптур. Тай зовні храм щедро прикрашений скульптурою. Збудований з каменю, що було великою рідкістю, бо надто дорого коштувало. Але меценатами були перші люди Галичини і королівства. А ще в храмі, правда ще дерев’яному відбулася вікопомна подія. Лже-Дмитрій взяв шлюб з Марією Мнішек. А далі, він стане царем московським, а наша галичанка  царицею. Та в калейдоскопі тих буремних подій, вони швидко загинуть. Шляхта дуже любила цей храм і часто освячувала тут зброю перед черговим походом. Можна ще довго перераховувати численні події пов’язані з монастирем. Але навіть цього короткого переліку досить, щоб зрозуміти яке місце ми вам пропонуємо відвідати. А за кавою можна і заглибитися в історію цього місця, що ми вам саме і дуже радимо.

Убранство монастирського храму св. Андрія

Схожі записи

  • Що подивитися у Львові в першу чергу

    Площу Ринок Центральна площа стародавнього Львова зберегла численні купецькі будинки та палаци знаті. Найстаріші її кам’яниці походять з ХVI…

  • Найвелелюдніший мітинг древнього Львова

    Та гул вигуків перекрило небо. Враз здійнялася страшенна буря. Зевс почав лупити блискавками, улюбленою своєю зброєю проти непокірного людства. Видно, вирішив помогти своєму коронованому брату на землі. Небо настільки затягнуло хмарами, що не стало видно хто говорить.

    Почалася паніка. А так як на мітинг зібралися не просто люди, а шляхта, тобто військові, лицарі королівства, враз в їх руках в тому часі небезпеки потягнулася до зброї. Заблищали шаблі витягнуті з піхв миру, і грозили небу чи королю земною війною. Вигукували імена зрадників,

  • Найгарніші ангели Львівського Личаківського цвинтаря

    Ангел який нас заспокоює, тим що спить на могилі Грабінських. Бо прокинеться він лише перед самим кінцем Світу і засурмить. А поки він спить і ми можемо спати спокійно. Це також робота Паріса Філіппі.

    Символіка цього надгробка відносить нас до Біблії, а саме до Апокаліпсису Івана Богослова. Де він описує Кінець Світу. Сім ангелів трубитимуть почергово і на Землю обрушуються катаклізми. Труби в біблійні часи сигналізували про тривогу, прибуття правителя чи заклик до битви, то ж символіка зрозуміла

  • Як у Львові йшли в монастир аристократи

    Мова про одну з найвпливовіших жінок польського королівства Теофілію Вишневецьку з Лєщинських, споріднену з королями та гетьманами. На той час їй було вже 73 роки. Чоловік помер 12 років тому. Три доні вдало вийдуть заміж. Так Урсула стане дружиною гетьмана литовського Михайла Радзивіла прозваного Рибонькою, одного з найбагатших магнатів Речі Посполитої. Отож, пора було і подумати про свою вічну душу.

    Та її облечини (постриг) 11 лютого 1753 року перетворилися на загальноміську забаву, що нагадувала швидше весілля чи хрестини і навіть перевищала попередні свята, що були до того у Львові. Та й вона, за традицією тодішніх аристократів йшла в монастир який фактично і  перебудувала. Хоч не вона була його засновницею, проте профінансувала побудову його храму та дзвіниці.

  • Як ві Львові рицарство з курями воювали

    Так саме курками була війна під Львовом. І та, кури в ній програли. Хто ж виступив проти птиці, що за військо? А були то найперші воїни держави, найхоробріші мужі королівства Польського. Чим же загрожували кури? Що проти них виступило аж 150-тисячне військо? Невже кури загрожували королівству. І що то були за злі птиці?

  • Знесіння: справжній ліс у центрі Львова

    Дивовижно, але це майже так. В центрі Львова можна віднайти великий ліс, названий ландшафтним парком. Як йому вдалося вціліти і не бути забудованим? Вся справа у складному ландшафті, який дотепер оминали будівничі. Колись тут діяли каменоломні та кар’єри. Один з кар’єрів, найбільший, утворений навіть порівняно недавно, у радянські часи. З нього брали пісок для склозаводу, що був неподалік. Зручно і економно. Тепер це величезний амфітеатр, що стрімко заростає деревами.