·

Ресторан “Кентавр”

Історія кам’яниці, що на площі Ринок, 34

Познайомимося з місцем де вже 150 літ годують спраглий вишуканого смаку люд.

Дім, в якому ресторанчик, походить з XVI ст. 1578 року. Тоді в ньому поселився кушнір Авершток, його іменем і названо кам’яницю. 1768 року, пан Стронський відкрив тут магазин.

Обхитрити

А от свою винну ресторанну долю кам’яниця почала досить феєрично. Готельєр і ресторатор баварець Людвіг Штадмюлер продає Соломону Фрідману свій готель неподалік, на Краківський, 9. Разом з готелем він продав і ресторан при ньому, що мав чудернацьку назву “Під трьома муринами (неграми)”. Разом з ним продав винний підвал з його вмістом. За спиртне Соломон доплатив додатково 180 тисяч крон. Натомість, Штадмюлер обіцяв не відкривати поблизу свого продажу вин. Формально обіцянку він не порушив. Але неподалік, в Аверштоковій кам’яниці, винарню відкрив його син Ріхард!

Реклама винарні Штадмюлерів. Перша половина ХХ ст.

Столовка

1940 року за “перших совєтів” (панування СРСР 1939-41 роки), тут створили “загальнодоступну їдальню” №22. Смачна назва, чи не так? 1950-1960-х роках тут знову бачимо винний магазинчик. Згадаємо знову Штадмюлерів.

Початок нової легенди

1968 року винний магазин перероблений на кав’ярню “На Ринку“. Вона швидко стає богемною і легендарною. Зрештою, у радянські часи кав’ярні то була рідкість.

Радянські прикраси, що збереглися

Чарівности кав’ярні додали і її оригінальні прикраси, що збереглися до наших днів. Це розпис відомого художника Володимира Патика 1970 року “Збір винограду”, тепер відреставрований. І “п’яний кентавр” з боку вулиці Краківської встановлений 1973 року, роботи Богдана Романця.

Кентавр таки переміг

Ця скульптурка відразу полюбилася львів’янам, і кав’ярню неформально відтоді називають не інакше як “Кентавр”. Офіційно Кентавром вона стає лише 2007 року. Коли тут свій заклад відкрив знаний львівський ресторатор Вардкес Арзуманян. Це його легендарний ресторан “Монс піус”, що є неподалік, у нетрях вірменського кварталу, відкрили через три роки після “Кентавра”.

Зимовий ресторан. Світлина зі сторінки кав’ярні

Ось так, кентавр переміг. А легендарні грецькі кентаври, програли свою боротьбу людям. Так що наш кентавр – таки особливий.

Лапіф бореться з кентавром. Парфенон. Афіни. V ст. до н.е.

Нелегка доля Кентавра-п’янички

Нелегко бути п’яним. Мабуть, тому кентавр і пережив два великих нещастя! Перший раз, коли на нього падало риштування. І сам автор його відновив. Другий раз, на кентавра падала ціла бурулька і пошкодила його торс.

Правильний символ

Кентавр (напівлюдина, напівкінь) є уособленням сліпих інстинктів. Кентаври любили вино і жінок, що символічно для винного ресторану.

Особлива колекція кав’ярні

Стіни “Кентара” прикрасила незвична колекція меню, що належала легендарному князю Курновському. Це засновник Мішленівського ресторанного гіда, що вже століття він є найвпливовішим ресторанним критиком, який виставляє зірки ресторанам в усіх куточках світу. Цей француз збирав всі меню з відвіданих ним закладів. Частина його колекції належить нашому вже згаданому засновнику кав’ярні пану Вардкесу.

Кентаврова кава

Вино це чудово, але ми ві Львові, тому трохи скажемо і про каву. Каву в Кентаврі обсмажують власноруч, і навіть творять власні рецепти, як от арабіку Centaur. Радимо її скуштувати, разом з цією смачною історією закладу.

Схожі записи

  • Фасад львівської опери

    Наприкінці ХІХ сторіччя Львів був центром королівства Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенцима й Затору в складі Австрійської імперії. І як великий регіональний центр Європи, він мріяв про величний театр. Зрештою, такий було збудовано за неповних три роки (1897-1900 рр.). І назву він отримав відповідну – Великий міський театр.

  • Незвичні леви Львова

    Львів пам’ятає, що ім’я йому дав князь Лев. І століттями прикрашає себе його лев’ячим відповідником. Підраховано, що в місті живе понад 4600 кам’яних та металевих левів. Дуже часто це лише його голови. Але нерідко трапляються дуже особливі. Пропонуємо вам добірку незвичних левів Львова.

  • Музей вишиваних ікон отця Дмитра Блажейовського

    Дві кімнати вщерть заповнені його неймовірними вишитими образами. Зокрема є серія присвячена головним святим Церкви, біблійним притчам, українським достойникам, чудотворним марійським образам України. Та найбільше вражає вишитий повний іконостас. Всі вишиті ікони музею творять єдиний комплекс завдяки золотавому тлу ікон, який відносить нас до символіки візантійської іконографії.

  • П’ятизіркові перехрестя Львова, містика чи логічна потреба

    Саме серед цих районів і виникли дивні, тепер незручні, п’ятизіркові перехрестя. Всього їх тут налічується чотири. Прихильники містики та теорії змов можуть почати вибудовувати свої теорії. І напевне згадають про масонські впливи. Без сумніву, архітектори тієї доби зазвичай були масонами. Не таємниця, що масони називали Творця Всесвіту Великим Архітектором, і саме архітектурі відводили провідну роль для розуміння таємниць світобудови і розвитку людського дужу, що з кожною епохою долав поступ до нових висот і потребував нових підходів і містобудуванні.

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.