·

10 фонтанів Львова, які варто побачити

1. Фонтани площі Ринок

Фонтани площі Ринок створені в 1793-1814 роках. Це чотири криниці, увінчані скульптурами роботи Гартмана Вітвера. Скульптури зображають античних богів Нептуна, Амфітріду, Діану та героя Адоніса. Колись, ці фонтани, були головним джерелом водопостачання міста. (Детальніше дивіться допис про ці фонтани на нашому ресурсі).

2. Фонтан Матері Божої

Проспект Свободи.

Почалося все з несподіванки. Коли річку Полтву тут відвели в підземний колектор, несподівано забило джерело. Неподалік, вимурували криницю і підвели до неї воду, що так несподівано вирвалася з під землі. Графиня Петерська прикрасила криницю статуєю Марії.

Коли місто вирішило поставити на площі грандіозний пам’ятник Міцкевичу то вирішили, що місце фонтана найкраще годиться під цей пам’ятник. Бо тут був твердий грунт, а не болото. Коли ще Полтва була на поверхні, саме тут був невеликий острівець. І фонтан перенесли неподалік, де він є і до тепер.

Марія прикрашала його до 1950 р. Потім, її забрали. Бо не могла Матір Божа стояти на проспекті імені Леніна. Скульптуру зберегли. Спочатку перенесли в каплицю Боїмів, а потім до костелу бернардинів, де вона є і сьогодні. А на фонтані, 1997 р. встановили її копію. В радянські часи фонтан прикрашали чаша з дельфінами, роботи Євгена Дзиндри. Нажаль, вони пропали.

3. Фонтан перед Оперою

Проспект Свободи.

Це наймолодший з перелічених нами фонтанів. Його було створено в 2008 р. Спочатку то була велика чаша. 2020 року він був перероблений на так званий “сухий” фонтан з світломузикою.

Саме біля нього є головний простір міста. Тут колись були пам’ятники Гітлеру та Леніну, а тепер там ставлять головну львівську різдвяну ялинку.

фасад Оперного театру

4. Фонтан “Кульбаби”

Вулиця Війтовського.

Створений він при вході до парку Культури в 1970-х роках. Цікаво, що він мав ще й приховану функцію – охолоджував техніку, що працювала в будівлі спецслужби КДБ, яка була поруч. Фактично, то не один, а шість фонтанів в одній великій чаші. Колись, чаша була обкладена гранітними плитами. Тепер, вона має лише помальовані бортики.

5.6 Фонтани вулиці Коперника

Колодязь з древніми левами роботи майстра XVII ст. Бернарда Дікембоша, постав тут у XІХ ст. Двісті років цы леви були консолями балкону на вежі ратуші. А коли вежа впала 1826 р. то леви чудом врятувалися після падіння з майже 50-ти метрової висоти. В ХІХ столітті ними і прикрасили колодязь, до якого була підведена питна вода. В радянський час фонтан перестав діяти. Тепер він знову ожив.

Придивіться на цих чотирьохсотлітніх левів. Вони тримають щити з гербами двох славних львівських патриціанських родин Вольфовичів та Кампіанів.

Ще одним фонтаном вулиці, буквально в кілька сотні метрів від попереднього, є фонтан “Водолій”, авторства легендарної Теодозії Бриж (1970-ті роки). Барельєф у вигляді давнього українця княжих часів ллє з глечика воду. А довкола нього, колом – знаки зодіаків. Він також довго (два десятиліття) не працював.

7. Фонтан Кохання

Проспект Чорновола. Неподалік оперного театру.

Створений 2013 р. Бачимо на ньому пару, що нагадує нам реальну мелодраматичну історію, що сталася у Львові в 1590-х роках. Коли закоханих розлучила смерть під час чергової тоді епідемії. Юнак міг врятуватися, та він вирішив доглядати вже хвору кохану. Але з їх смертю історія не закінчилася. Закохані заповіли поховати себе разом. Та тут втрутилася церква. Ромуальдо Мікеліні був італійцем і католиком, а його кохана – українкою і православною. Тому їх поховали на різних цвинтарях, що були на початку сучасної вулиці Городоцької. Не так і далеко від нашого фонтану. Але все ж вони з’єдналися завдяки романтичному серцю львівського поета Шимона Шимоновича. Він напише фразу для їх однакових надгробків: “Що любов з’єднає то смерть не роз’єднає”. До речі, поет був дуже популярний і за життя, і в ХІХ ст. Тепер про нього чули хіба професіонали. Нажаль.

Фонтан – музичний. На цьому місці в радянські часи також був музичний фонтан. Отже, традиція зажила з новим смислом.

8. 9. Фонтани Стрийського парку

Головна верхня алея Стрийського парку.

Фонтан “Івасик Телесик” та фонтан з русалками. Нажаль, останній ще так і не відновили. Русалки досі чекають на свою воду. Цікаво, що цей радянський фонтан створили на місці легендарного фонтану Крайової виставки. Грандіозної події 1894 р. задля якої створили першу львівську електростанцію та провели перший електричний трамвай. За 139 днів її роботи, 100 з яких були дощовими, виставку відвідало 1 146 329 осіб!

10. Фонтан з хлопчиком

Площа Митна

Спочатку, то був звичний фонтан з чашею. Правда, вона складалася з двох прямокутників накладених один на один. Тепер, то модерний “сухий” фонтан. Хлопчик, що бавиться з водою, залишився зі старого фонтану і є головною окрасою нового.

Схожі записи

  • Екскурсія вуличкою Галицькою

    Вуличка Галицька є однією з найдревніших вулиць міста. І що унікально яка вів тисячоліття не змінювала назву. Вперше під тією назвою вона згадується в далекому 1382 році.

    Прогулянка нею не буде втомливою, проте дуже насиченою на враження. Її довжина всього 220 метри. А в середньовіччі вона була ще коротшою. Та саме через неї пролягав один з двох можливих шляхів виїзду-в’їзду до міста. Бо тоді Львів був опоясаний мурами, і мав лише дві брами (ворота) – Краківські та Галицькі. Вуличка вела від воріт до серця міста – площі Ринок.

  • Личаківський цвинтар у Львові

    У XVIII ст. в Європі почали проводити масові перезахоронення. Справа в тому, що держави одна за одною почали забороняти й надалі ховати у межах міста. Бо це – загроза здоров’ю. Адже поруч з підвалами з їжею, були могили, чи заповненні покійниками підземелля храмів. Відтепер цвинтарі мають бути далеко за містом. Львів створив аж три заміські кладовища. Личаківський виявився найпрестижнішим, тому і дожив аж до наших днів і став музеєм.

  • Екскурсія аристократичною вулицею Львова, вулицею Коновальця

    Пропонуємо вам прогулятися чудовою вулицею аристократів, вулицею Коновальця. Чудові кам’яниці, вілли і навіть палаци. Це чудова пропозиція для тих хто боїться у Львові заблукати, бо це прогулянка навпростець. Жодних поворотів і пошуків по карті.

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.