·

Найгарніші ангели Львівського Личаківського цвинтаря

Моя суб’єктивна думка

Ангел тиші

Ангел, що просить про тишу у момент коли душа молодої дівчини відлітає до Бога. Це надгробок доні генерала Юзефа Мончинського Марії. Це пам’ятник то є перше творіння Паріса Філіппі на Личакові і в пісковику. Паріс  створив мало надгробків на Личакові, та всі вони є справжніми шедеврами.

Скульптор має цікаву біографію. Син італійського скульптора який переїхав в Польщу. Надзвичайно товариський митець, Паріс ще в Кракові згуртував біля себе гурт митців, серед яких Артур Гродгер, справжня львівська легенда через своє кохання до баронеси Ванди Моне, і Матейка – легендарного польського художника.

Перебравшись до Львова, де йому доручають реставрацію домініканського храму, він відразу створює у своїй майстерні власну скульптурну школу з якої вийшли талановиті скульптори як от Юліан Марковський, Антоній Кужава, Тадеуш Блотніцкий.

Нажаль, Паріс покінчив життя самогубством у Варшаві. Йому було тоді лише 38 років. Причиною такого вчинку вважають алкоголізм.

Ангел Кінця

Ангел який нас заспокоює, тим що спить на могилі Грабінських. Бо прокинеться він лише перед самим кінцем Світу і засурмить. А поки він спить і ми можемо спати спокійно. Це також робота Паріса Філіппі.

Символіка цього надгробка відносить нас до Біблії, а саме до Апокаліпсису Івана Богослова. Де він описує Кінець Світу. Сім ангелів трубитимуть почергово і на Землю обрушуються катаклізми. Труби в біблійні часи сигналізували про тривогу, прибуття правителя чи заклик до битви, то ж символіка зрозуміла

Ангели отримують сурми. Вітраж в соборі Йорка. Англія. XV ст.

Замаскувався під ангела

Насправді це не ангел а сама богиня перемоги Ніка. Чогось вона ледь торкається ногами надгробка Марцелію Цемринському. Він був управителем маєтків вірменських монашок бенедиктинок. Тому, бачимо колосся довкола його портрету, що в ногах Ніки. Скульптор Юліан Маріан Шеліга Марковський, учень Паріса, особливо майстерно творив крила. Чи не кожна пір’їнка вражає, і то через століття, не дивлячись на згубні зовнішні впливи на скульптуру. Загалом Марквоський створить аж 60 пам’ятників для Личаківського цвинтаря.

На чолі Ніки зірка, а в руках урна для праху.

Писемні ангел

Чи вміють ангели писати? Мабуть. Але ангел на могилі Францішека Геріха Ріхтера точно вміє, і ніби, замість скульптора, дописує знак хреста. Скульптор Юліан Марковський, який, нагадаємо любив творити крилатих створінь, логічно навчив тут небесного посланця писати. Бо покійний був видавцем. Зокрема, видавав серію доступних дешевих книг, популярну серію “Бібліотека Народова”, спричинився до ще більшої популяризації творчості Адама Міцкевича. Мав книгарню на площі Міцкевича (тоді Марійська) в готелі “Європейський”.

На цьому ж полі є обеліски ще одним львівським видавцям – Піллерам. Їх друкарня працювала майже два століття (1772-1939 роки). Правда, вони без ангелів 🙂

Ангели, що обіймаються

Діти-ангелятка стоять на кулі-землі, притулившись і обнявшись. В їх ногах лежить розгорнута книга. Це гробівець Мошинських. Зокрема тут похований адвокат Адольф Мошинський та його доня Гелена, що після заміжжя стала Скарбковою. Гелена була тут похована вже коли надгробок батькові стояв. Поховані і ніші члени родини, що і написано на книзі. Скульптор Марковський.

Ангелик дитина

Він заспокоює душу померлого дитя. Але в реальному цвинтарному житті нелегко саме ангелику. В нього постійно відбивають ногу, випадково чи ні, йому від того не легше.

Ангел-суддя

Він присів на могилі найкращого юриста Галичини, знавця римського права, імператорського намісника в краю графа Леона Пінініського, ректора університету. По смерті професора студенти жартували, що на Страшному судді пан Леон неодмінно внесе апеляцію про відтермінування Страшного суду над ним. Ангел на гробівці задумався, тримаючи Книгу.

Любив і вичав мистецтво. Зібрав в своєму палаці на Святоюрській горі цінну збірку перських килимів та ренесансних пам’яток, за що його прозвали “ренесансним панюгою”. Заповів її музею Кракова.

Випадково спричинив розрив між Іваном Трушем і Лесею Українкою, купивши його портрет Лесі. До речі, Іван був одружений на двоюрідній сестрі Лесі. Обурило Лесю, що вона ризикувала своїм слабким здоров’ям заради позування на портрет для Наукового Товариства імені Шевченка у Львові. А Труш оригінал продав графу, а в НТШ передав копію.

Поруч з цим нагробком височіє найгарніша каплиця цвинтаря Пробуса Барчевського, казково багатого меценати і землевласника. То ж, найкраще дивиться ангел саме на її фоні.

PS

Усі згадані ангели, крім двох є на головній алеї цвинтаря. Виняток становить лиш писемний ангел та надгробок Пінінського. Найважче знайти писемного, він насолоджується тишею в справжніх заростях по дорозі на найвищу точку цвинтаря. Орієнтиром для вас буде ще одна каплиця-красуня каплиця Цетнерів.

Схожі записи

  • Музеї площі свято Юра

    Після площі Ринок, Святоюрська площа є наймузейнішою у Львові. Крім церкви Юра, яка є перлиною площі, хоч і не має статусу музею тут є три художні музеї та поки маловідомий музей техніки львівської Політехніки.

  • Конференц-зал – кращий вибір для конференцій

    На відміну від звичайних приміщень, конференц-зали оснащені сучасним обладнанням, яке дозволяє ефективно проводити зустрічі будь-якого масштабу.

  • Батьки Мазоха

    Леопольд фон Захер-Мазох, письменник скандаліст в честь якого учень Фройда Крафт Ебінг назвав певний вид психічної поведінки – мазохімом, був львів’янином. До речі, самому Мазоху то не сподобалося, і він сварився з Ебінгом. Але мова йтиме не про нього, а про його предків. Всі вони були не місцеві галичани, а емігранти, які приїжджали в ново приєднану провінцію зі старих регіонів імперії. В перші десятиліття Відень робив ставку саме на перевірених, а не ново отриманих громадян. Тому тут значно легше робилася кар’єра. Як жартувала пані Косаковська з Потоцьких коли кинула різні суми однаковим жебракам. Той місцевий, з нього вже ніц не буде, а то австрієць, він ще може навіть губернатором стати.

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.

  • Забута львівська фортеця Цитадель

    В самісінькому центрі Львова, буквально за кілометр від площі Ринок, стоїть справжня фортеця. Та майже ніхто про неї не знає. І рідко який турист відвідує її. А даремно. Фортеця повністю збереглася. Причини її забуття пов’язані в занедбаності території і відсутності кав’ярень. А ще тому, що вона мало розрекламована. Ну і те, в ній був нацистський концтабір теж відлякує частину людей. Фортеця займає величезну територію пануючого над центром нагір’я. Вона складається з 4-х максимілянівських веж та гігантської казарми з оборонними крилами. Це не середньовічна фортеця, артилерійська фортеця ХІХ століття.

  • Найгарніші вілли львівського Нового Світу

    Це вілла яку для себе збудував архітектор Юзеф Сосновський. Ажурна вежа з балконом надала схожості віллі з замками. Під балдахіном балкону недавно від реставрували фрески, які добре проглядаються з вулиці. Вхід сторожить лежачий добрий лев. У подвір’я веде дерев’яна бруківка. А ще в проїзді є маскарони які явно притягують асоціацію на сім’ю з бабці, діда та внучки. Зрештою, палац вартує ретельного огляду. Це одна зі знакових споруд Львова. А ще, син архітектора був найуспішнішим шпигуном Польщі. В Берліні він створив цілий гарем розвідувальниць.