Дві італійки на троні. Бона Сфорца

Бо́на Марія Сфо́рца д’́Арагона

ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас, то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. До того ж Бона стала єдиною італійкою на троні Центрально-Східної Європи! Тут ми розглянемо лише діяльність Бони.

Бона Сфорца, Франческо Біссоло, до 1520 року
“Портрет Бони Сфорца із віялом”, Джованні Каріані, 1530-і роки
“Бона Сфорца із книжкою”, Бернардіно Лічініно, 1530-і роки

Тяжке дитинство

Її батько був герцогом Міланським (тоді держава на півночі Італії), матір була донькою неаполітанського короля (королівство на Півдні Італії). Та безхмарним її дитинство не назвеш. Тато вмер за загадкових обставин коли їй було лише 8 місяців. І владу в Мілані узурпував її дядько. А вона стала єдиною вцілілою донькою з 3-х дітей. Її матір втратила майже все, і змушена була жити у невеликому володінні на півдні Італії, в Барі. Бона стає єдиним шансом її матері повернути втрачений вплив. То ж нареченого підбирали прискіпливо. Розглядали претендентів з впливових італійських родин Сфорца чи Савоя, і навіть племінника папи.

Матір Бони і да Вінчі

Була музою самого Леонардо да Вінчі. І цілком можливо була прообразом “Монни Лізи” та “Мадонни Літта”. Да Вінчі міг бачити і новонароджену Бону.

да Вінчі. Мадонна Літта”

Одруження

Її сват править половиною Світу

Король Іспанії, Німеччини, Італії та Неаполю, правитель Австрії та імператор Священної Римської імперії Карл V, у володіннях якого ніколи не заходило сонце (як іспанському правителю йому належали й іспанські володіння в Америці та Філіппіни), посватав її королю Польщі Сигізмунду І Старому.

Карл V Габсбург

Шлях до весілля

Шлюбний договір був підписаний у Відні. Заручини відбулися в Неаполі, без самого нареченого. До Польщі Бона їде аж цілих три місяці. Не поспішає. Щоб підкреслити її важливість за нею особисто приїхав краківський архієпископ. І лиш під Краковом вона вперше побачить свого нареченого. Портретам тоді не довіряли, а фото чомусь ще не винайшли, як і відео зв’язку. Весілля та коронація святкується цілий тиждень.

Вдалий шлюб

Сигізмунд мав тоді вже 51 рік, і був бездітний. Їй було 23 роки. Різниця 25 років. Та все ж шлюб вдався. Вона народить йому 6-ро дітей. З них, і майбутнього короля Польщі Сигізмунда Августа.

Сигізмунд І Старий. Чоловік Бони

Прагнення володіти Європою та отруєння конкурентки

Влада над чоловіком

Бона мала сильний вплив на свого чоловіка, короля. Той, за своє довге життя вже встиг втомитися від політики. Ну і потурав їй, бо вона народить йому первістка і спадкоємця, якого так і не дочекався в першому шлюбі. Фактично, Бона нерідко керувала державою замість нього.

Коронація сина за життя короля

Саме їй належала ідея коронувати за життя короля його сина, що мав тоді 10 років. Нечувана подія в королівстві, де на трон сідали за згоди шляхти, а не по праву народження. Цим Бона забезпечила гарантований перехід влади синові. Але її політичні плани були набагато грандіозніші. Мріяла об’єднати під своєю владою чи не всю Європу, через династичні шлюби своїх дітей.

Сигізмунд ІІ Август. Син Бони, король Польщі

Доні-королеви

Доня Ізабелла стане дружиною короля Угорщини та князя Трансільванії Яна Запольського, Софія була за герцом Брауншвейг-Вольфенбаттеля, Анні Ягелонка за князем Трансільванії та королем Польщі Стефаном Баторієм, Катерина за королем Швеції.

Син її зненавидить

Та за цією гонитвою за владою, вона втратить любов власного сина бо була проти його таємного одруження на Барбарі Радзивіл, вродливій багатій вдові, з казково багатого магнатського роду, та все ж не королівського роду. Барбара швидко помре, і Бону будуть підозрювати в її отруєнні. Історія настільки відома, що вже в ХХ ст. досліджували її рештки в пошуках слідів отруєння. Проте не найшли. Аргументом проти отруєння є і те, що Барбара довго хворіла, а не померла миттєво.

Найвідоміший портрет Барбари Радзивіл. Сер. XVI ст. Невідомий художник. Національний музей у Варшаві

На її синові і згасне династія Ягелонів. Тож мрії Бони про все європейське панування розбилися при сутичці мрій з реальним життям як це часто і буває з грандіозними планами.

Роксоляна

Переписувалася з ще однією сильною жінкою політикинею – Роксоляною, би перетягнути Османів до антигабсбургської коаліції. Та Туреччина так і залишилася ворогом та боролася з Польщею за вплив на Молдову. То ж і тут в Бони нічого не вийшло.

Казкове багатство Бони

Син не відпускає через її гроші

По смерті чоловіка вдова Бона не має майбутнього в Польщі, бо син стане її ворогом. Тож, вона вирішить повернутися в Італію. Син її не пускає. Боїться, що вразі її смерті в Італії він остаточно втратить її маєтки. А вона скупила їх немало за свого правління. Тільки тоді коли вона відмовилася від своїх володінь він її відпустив. Проте, Бона виїхала геть не бідною. Відомо, що вона позичала королю Іспанії Філіпу ІІ 420 000 золотих дукатів. В Італії проживе лише рік і помре в своєму князівстві Барі. Можливо то була не природня смерть. Підозрювали її лікаря в отруєнні за наказом Габсбургів. Її син таки зуміє повернути більшість позиченого нею Філіпу. Так у Польщі масово з’явилися гроші з американського срібла.

Замок в Барі де помре Бона

Гроші з реформи

Звідки в Бони були такі гроші? А це вже відносить нас до її економічної реформи в королівстві. Пригадаймо, що формально королю належали численні маєтки звані королівщиною. З них би гроші мали йти двору. Та їх вже давно було віддано в оренду чи було заставлено, і гроші з них йшли шляхті в кишені. Тож Бона з Сигізмундом провела реформу, вилучали ті землі знову в королівську державну власність. Але то все ж була не приватна їхня власність, а державна. Тож за отримані від тих вилучених земель, Бона вже купляє маєтки особисто у власне володіння.

Посаг

Але і в час одруження вона була багатою. Так привезла як придане 100 тисяч дукатів. Та й чоловік подарує їй низку міст.

Хабарі

Хоч її і звинувачують в отруєнні ворогів. Проте, вона воліла вигравати справи завдяки хабарам. А отруєння не доведені.

Магія

Зналася на травах. Купалася в них. Сама готує ліки. То ж це спричинило чутки про використання нею магії. І ця слава супроводжувала все її королівське життя.

про вплив Бони на культуру

Мода

Великим був її вплив в моді. Шляхта важко їх сприймала, а от міщани переймали радо. Запровадила короткі дуті ренесансні рукави до ліктя у верхньому, з яких виступали рукави нижньої сорочки, відкриті ренесансні декольте. Пробує ввести і серед чоловіків італійські костюми.

Її чоловіче товариство

Бона шокувала сучасників в Польщі своїм незалежним життям в Кракові. Вона багато часу проводить в чоловічому товаристві серед архітекторів, митців, військових та міщан. Має своїх фаворитів. Подобається чоловікам. Бачить, що ті змагаються за її увагу. Тож спритно використає цей свій жіночий вплив на користь просування своєї політики.

Кухня та архітектура

Бона впровадила в Польщі ряд кухонних прогресивних нововведень з Італії. А саме скатертини на трапезах, двозубу виделку, салати та гострі приправи. За неї вино при дворі перемагає пиво та меди. Влив італійської архітектури за неї був особливо сильним. Міста перебудовуються в ренесансному стилі.

Бона і Львів

Як під Львовом протестували проти Бони

Саме через діяльність Бони у Львові зібралося 150 тисяч шляхти які виставили вимоги королю. Протест був настільки серйозний, що до міста прибув король з двором та сенатом і цілий місяць намагалися домовитися з шляхтою. Це протистояння відоме під гумористичною назвою “куряча війна”, бо мітингуючі виїли навколо міста всіх курей.

Нове “бонське” обличчя Львова

За її правління Львів повністю вигорів в межах мурів. Тож взявся активно відбудовуватися вже не в готичному а італійському ренесансному стилі. Тоді ж збудована третя лінія оборони. З особистих коштів короля та королеви Бони збудовано бастеї Королівська та Зміїна.

Третя лінія оборони Львова

Схожі записи

  • Львівський Біг Бен

    Там тихоплинні години рахує годинник на вежі,

    В стуках постійних його зміни у часі звучать.

    Важіль годинника крутить усі коліщата зубчасті

    Й точно вимірює він час, що тікає кудись.

  • Юльєтка – куточок Англії ві Львові

    Архітектор, що за свою працю отримав шляхетство з додатком до прізвища Львігруд (Львівгород). Перелік його шедеврів займе не одну сторінку. Його творінням зокрема є головний і хімічний корпуси політехніки, Галицька ощадна каса, монастир францисканок на Лисенка. Він є творцем Кастелівки – віллового району, що мав стати містом-садом, де особисто спроектував десяток вілл.

  • П’ятизіркові перехрестя Львова, містика чи логічна потреба

    Саме серед цих районів і виникли дивні, тепер незручні, п’ятизіркові перехрестя. Всього їх тут налічується чотири. Прихильники містики та теорії змов можуть почати вибудовувати свої теорії. І напевне згадають про масонські впливи. Без сумніву, архітектори тієї доби зазвичай були масонами. Не таємниця, що масони називали Творця Всесвіту Великим Архітектором, і саме архітектурі відводили провідну роль для розуміння таємниць світобудови і розвитку людського дужу, що з кожною епохою долав поступ до нових висот і потребував нових підходів і містобудуванні.

  • Незвичний надгробок львівського цвинтаря

    Слюдоподібні деталі тут показують річку, через яку на грецькому античному човні, схожому більше на морський корабель перепливає людина з веслом. Не важко здогадатися, що ця річка називається Стікс, а чоловік є Хароном.

  • Скільки левів є ві Львові?

    Скільки ж левів у Львові? Багато, скажете ви, і будете безмежно праві. Вони всюди куди не глянь. Гріються на обрамленні вікон, ховаються від львівського дощу під балконами. Сидять на клямках, помагаючи відкривати двері. Та ба, навіть оберігають каналізаційні люки і лавки. Всюди, куди не глянь, можна побачити левика. А на старих дверях до древнього вірменського банку Mons Oius їх зачаїлося аж 99, на кожній голівці цв`яху по лев’ячій голові.

  • Забута львівська фортеця Цитадель

    В самісінькому центрі Львова, буквально за кілометр від площі Ринок, стоїть справжня фортеця. Та майже ніхто про неї не знає. І рідко який турист відвідує її. А даремно. Фортеця повністю збереглася. Причини її забуття пов’язані в занедбаності території і відсутності кав’ярень. А ще тому, що вона мало розрекламована. Ну і те, в ній був нацистський концтабір теж відлякує частину людей. Фортеця займає величезну територію пануючого над центром нагір’я. Вона складається з 4-х максимілянівських веж та гігантської казарми з оборонними крилами. Це не середньовічна фортеця, артилерійська фортеця ХІХ століття.