Оглядові майданчики Львова, що є в самому серці старого міста

Побачити місто з висоти, це завжди захоплює, і є дуже інформативно. Пропонуємо вам перелік оглядових майданчиків неподалік Ринку і на ньому самому.

1. Готель “Панорама”

Проспект Свободи, 45. Ресторан готелю.

Вид на оперний театр зблизька, на центральну вулицю міста проспект Свободи. Підйом ліфтом.

2. Торговий центр “Роксоляна”

Площа Соборна, 14. Ресторан. Є ліфт.

Вид на оборонний бернардинський монастир, та центральні площі.

3. “36 По”

Площа Ринок, 36.

Є ліфт. Але на два рівні доведеться підніматися сходами. Рекомендуємо Вам підйом саме сходами, що дасть вам можливість оглянути цікаві зали ресторану.

Вид на вірменський квартал та площу Ринок.

4. Торговий центр “Вернісаж”

Вул. Шевська. Ліфт є лише до 5-го поверху. Далі потрібно подолати два поверхи пішки. На останній поверх підйом є гвинтовими сходами. Це якщо вгору. В низ лише пішки, якщо ви не стали клієнтом однієї з крамниць.

Вид на єзуїтський костел, площу Ринок та казкові дахи готелю “Леополіс”.

5. Гасова лямпа”

Вулиця Вірменська, 20. Підйом на 4-й поверх лише пішки. Є і гвинтові сходи.

Невелика крита тераса з видом на дворики вулиці Вірменської.

6. Готель “Saint feder

Вулиця Звенигородська? 3. Є ліфт.

Вид на “княжий Львів” та на колишню німецьку церкву Марії Сніжної, будиночок пані Буанасьє з фільму про д’Артаньяна і трьох мушкетерів

7. Майстерня чоколяди

Вулиця Сербська, 1. Крита тераса. Без ліфта.

Вид на руїни давнього єврейського гетто (не нацистського, а автономного району юдеїв XVI-XVII сторыччь).

8. “Найвища кухня” та “Криївка”

Площа Ринок, 14.

Обидва ресторани ділять спільну терасу. В “Криївки” на терасі можна скористатися зеніткою. А у “Високій кухні” – попити каву у сферичних куполах. Вхід на обидві тераси роздільний. На терасу від “Криївки” з подвір’я того ресторану.

На Високу кухню, по сходах під’їзду будинку. В обох випадках, підйом сходами без ліфта.

9. Монастир кармелітів босих

Це не тераса, а паперть храму святого Михаїла. Вул. Винниченка, 22. Розташований над най туристичнішими кварталами старого Львова. Чудовий вид на старе місто. Незаслужено мало відвідуване туристами місце. Бо, окрім панорами, можна оглянути храм якому чотири століття, з чудовими трьохсот літніми фресками.

10. Вежа Ратуші

Площа Ринок, 1. Вхід через центральні двері міської ради.

Це єдина наразі з перелічених платна тераса. До 4-го поверху можна скористатися невеликим ліфтом. А от основний підйом веде по дерев’яних сходинках, які скрупульозно були пораховані. Отож, на вас чекає рівно 306 сходинок.

З усіх перелічених панорамних місць, це найвище –  65 метрів над рівнем площі. А, отже, звідси найкраща панорама. Яка доповнюється боєм вежового годинника. Він відбиває час що 15 хвилин. Радимо завітати на 12:00. Тоді, найбільше ударів годинникових дзвонів. Годинник 12-ти, а не 24-х годинний.

Схожі записи

  • Як читати каплицю Боїмів?

    Її офіційна назва каплиця Страстей Господніх. Але ще більше розкриває суть її декорування народна назва Оґруйцова, від польського ogrójec – сад. На вівтарі в центрі є горельєф де Ісус молиться в Гетсиманському саду. Довкола – поснулі його учні. Він знає, що його тут заарештують, піддадуть страшним мукам, і він помре на хресті. Страх в нього був таким великим, що крізь пори шкіри проступила кров. Але Ісус розумів, що його смерть порятує людство. Врешті, він змирився. І на куполі Ісус вже сидить спершись на руку. Задуманий але готовий до страшного майбутнього. А під малим куполом написано на латині фраза з Плача Ієремії: Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль? 

  • Правила легендарної кав’ярні “Атляс”

    На Ринку в 1880-х роках виникла кав’ярня, що стала легендарною. Це було місце товариського відпочинку львівської богеми. І робилося то все з підкресленим гумором, що ще більше приваблювало публіку. Її власник Едуард Терлецький розумів це і тому придумав дотепні правили кав’ярні, які  самі по собі вартують уваги. Отож, до вашої уваги правила поведінки в “Атласі”, яких мав свято дотримуватися кожен, хто був її клієнтом і мав намір таким зоставатися й надалі.

  • Львівський Дрібнолюдок (гном), або гість з Вроцлава

    Ви можете пройти і не побачити його, бородатого і з соняшником. І це в самому центрі Львова, залюдненому провулку. А все тому, що він гном. Це не якась там розвага для туриста, як видається на перший погляд. І це не лише на радість малюкам. Його поява у відкриває нам двері можливості розповісти вам цілком серйозну, і навіть драматичну, а головне, правдиву історію.

  • Сокаль і Орша – дві битви однієї війни і львівський меч

    У львівському музеї арсенал експонують меч і обладунок рицаря Фредеріка Гербута. Він загинув потонувши в річці Західний Буг біля Сокаля 2 серпня 1519 року. Його найшли в 1955 році. Природні умови склалися так, що обладунки збереглися напрочуд добре. А меч і досі готовий до бою. Треба лиш підгострити. А минуло на хвилиночку аж пів тисячоліття.

  • Дві італійки на троні. Катерина Медічі

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. Тут розглянемо діяльність Катерини Медічі.