·

Ресторан “Кентавр”

Історія кам’яниці, що на площі Ринок, 34

Познайомимося з місцем де вже 150 літ годують спраглий вишуканого смаку люд.

Дім, в якому ресторанчик, походить з XVI ст. 1578 року. Тоді в ньому поселився кушнір Авершток, його іменем і названо кам’яницю. 1768 року, пан Стронський відкрив тут магазин.

Обхитрити

А от свою винну ресторанну долю кам’яниця почала досить феєрично. Готельєр і ресторатор баварець Людвіг Штадмюлер продає Соломону Фрідману свій готель неподалік, на Краківський, 9. Разом з готелем він продав і ресторан при ньому, що мав чудернацьку назву “Під трьома муринами (неграми)”. Разом з ним продав винний підвал з його вмістом. За спиртне Соломон доплатив додатково 180 тисяч крон. Натомість, Штадмюлер обіцяв не відкривати поблизу свого продажу вин. Формально обіцянку він не порушив. Але неподалік, в Аверштоковій кам’яниці, винарню відкрив його син Ріхард!

Реклама винарні Штадмюлерів. Перша половина ХХ ст.

Столовка

1940 року за “перших совєтів” (панування СРСР 1939-41 роки), тут створили “загальнодоступну їдальню” №22. Смачна назва, чи не так? 1950-1960-х роках тут знову бачимо винний магазинчик. Згадаємо знову Штадмюлерів.

Початок нової легенди

1968 року винний магазин перероблений на кав’ярню “На Ринку“. Вона швидко стає богемною і легендарною. Зрештою, у радянські часи кав’ярні то була рідкість.

Радянські прикраси, що збереглися

Чарівности кав’ярні додали і її оригінальні прикраси, що збереглися до наших днів. Це розпис відомого художника Володимира Патика 1970 року “Збір винограду”, тепер відреставрований. І “п’яний кентавр” з боку вулиці Краківської встановлений 1973 року, роботи Богдана Романця.

Кентавр таки переміг

Ця скульптурка відразу полюбилася львів’янам, і кав’ярню неформально відтоді називають не інакше як “Кентавр”. Офіційно Кентавром вона стає лише 2007 року. Коли тут свій заклад відкрив знаний львівський ресторатор Вардкес Арзуманян. Це його легендарний ресторан “Монс піус”, що є неподалік, у нетрях вірменського кварталу, відкрили через три роки після “Кентавра”.

Зимовий ресторан. Світлина зі сторінки кав’ярні

Ось так, кентавр переміг. А легендарні грецькі кентаври, програли свою боротьбу людям. Так що наш кентавр – таки особливий.

Лапіф бореться з кентавром. Парфенон. Афіни. V ст. до н.е.

Нелегка доля Кентавра-п’янички

Нелегко бути п’яним. Мабуть, тому кентавр і пережив два великих нещастя! Перший раз, коли на нього падало риштування. І сам автор його відновив. Другий раз, на кентавра падала ціла бурулька і пошкодила його торс.

Правильний символ

Кентавр (напівлюдина, напівкінь) є уособленням сліпих інстинктів. Кентаври любили вино і жінок, що символічно для винного ресторану.

Особлива колекція кав’ярні

Стіни “Кентара” прикрасила незвична колекція меню, що належала легендарному князю Курновському. Це засновник Мішленівського ресторанного гіда, що вже століття він є найвпливовішим ресторанним критиком, який виставляє зірки ресторанам в усіх куточках світу. Цей француз збирав всі меню з відвіданих ним закладів. Частина його колекції належить нашому вже згаданому засновнику кав’ярні пану Вардкесу.

Кентаврова кава

Вино це чудово, але ми ві Львові, тому трохи скажемо і про каву. Каву в Кентаврі обсмажують власноруч, і навіть творять власні рецепти, як от арабіку Centaur. Радимо її скуштувати, разом з цією смачною історією закладу.

Схожі записи

  • Шевченківський гай у Львові

    Розташування експонатів у Шевченківському гаю Шевченківський гай – народна назва Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Розташований…

  • Екскурсія вуличкою Галицькою

    Вуличка Галицька є однією з найдревніших вулиць міста. І що унікально яка вів тисячоліття не змінювала назву. Вперше під тією назвою вона згадується в далекому 1382 році.

    Прогулянка нею не буде втомливою, проте дуже насиченою на враження. Її довжина всього 220 метри. А в середньовіччі вона була ще коротшою. Та саме через неї пролягав один з двох можливих шляхів виїзду-в’їзду до міста. Бо тоді Львів був опоясаний мурами, і мав лише дві брами (ворота) – Краківські та Галицькі. Вуличка вела від воріт до серця міста – площі Ринок.

  • Панорама Львова з даху будинку на площі Ринок 36

    Чимало привабливих палациків має площа Ринок. Та сьогодні мова про надміру скромний і позбавлений декору дім під номером 36. Чому він такий? Все пояснюється тим, що Львів перейшов до Австрії у час свого занепаду. І навіть на привабливому Ринку, де століттями мріяли жити купці польського королівства, багато будинків перетворилися у справжні руїни. Не минула така доля і того, що зараз має номер 36. Тодішня влада зробила все, аби швидко перебудувати ті руїни. Дуже рідко були гроші на їх пишне декорування. Головне, щоб не руїна.

  • Попередниці Львівської ратуші

    Ратуша була символом міської волі, тому її ставили посередині міста, на центральній площі. І це цікаво, бо  в ті часи саме коли віра займала провідне місце здавалося б посередині міста мав би стояти величний собор. Отже, волю цінували дуже сильно.

    У Львові існувала ще одна особливість, центр міста був розділений на 4 частини, за віровизнанням. А саме були квартали юдеїв, православних візантійського обряду, вірмен, та католиків. І те що в центрі був не чийсь храм а ратуша, сприяло відчуттю рівності між громадянами різних віровизнань, хоча, при владі були саме католики.

  • Вуличка Метрологічна – міні чудо Львова

    Вуличка Метрологічна — міні чудо Львова.,,естетичне чудо. Вуличка в сотню метрів приховала в гущавині дерев неймовірні шедеври батька і сина, великих архітекторів Юліана та Альфреда Захаревичів. Йдеться про вілли, які вони тут створили. Вулиця складається майже суцільно з них.