·

Перелік старих підземель які варто відвідати у Львові

Старовинні будівлі у Львові – це не лише видима вулична частина, а й підземна. Однак не всі з них доступні. Втім є й такі, куди різні заклади запрошують погостювати і побачити склепіння та стіни, яким кількасот років…

Ресторан “П’яте підземелля”

Площа Ринок, 5. Ресторан підтримує дух Середньовіччя у музиці, оформленні та стравах. Чимало інтерактивних розваг, як от витягнути з каменя меч короля Артура, коронуватися з допомогою паліспаду. знайти п’ять драконів, посидіти в тюремній камері.

Але основне – тутешні підземелля пам’ятають самого короля Яна ІІІ Собєського та винні підвали королівського секретаря Костянтина Корнякта.

Кав’ярня “Копальня кави”

Площа Ринок, 10. Це колишній палац казково багатих князів Любомирських які збудували його на залишках ще готичних кам’яниць. Частина підвалу зберегла готичну арку, а отже їй понад 500 років. Інтер’єри нагадують шахту (копальню) в якій нібито добувають каву.

З розваг – кава яку готують при вас, при цьому горить майже метрове полум’я.

Ресторан “Криївка”

Площа Ринок, 14. Вивіски нема. Потрібно самому зорієнтуватися в які двері стукати… Ну, а далі на вас чекає цілий ритуал…

Прославлений ресторан, що імітує підземні сховки українських повстанців. Досить багато цікавої інформації на стінах. Їх може доповнити розповідь працівника та відповідна кухня. Але, саме підземелля, навіть без цього наповнення варте уваги. Йому, майже 500 років. Щоб самому переконатися у такій давності, досить підняти голову при вході до будинку. Там на кам’яній книзі, що в лапах крилатого лева святого Марка (герб Венеційської республіки), бачимо рік першої відомої реконструкції будинку. А була вона в 1600 році! Наступна реконструкція зафіксована за кілька метрів, в коридорі, на порталі замурованого бічного входу. Там бачимо вже дату 1660.

Єзуїти

Проспект Свободи, 13. Платний музей під Гарнізонним храмом святих апостолів Петра і Павла.

Це колишні підземелля під єзуїтським монастирем. Наразі це єдине двоповерхове підземелля, доступне для огляду. Більша його частина була кладовищем. Зрештою, як і під кожним старим храмом. Від цвинтаря залишився лише загадковий алебастровий саркофаг єпископа Миколая Вижицького. Саркофаг має майстерні барельєфи, недописану дату смерти і пробитий бік. 

саркофаг Миколая Вижицького
саркофаг Миколая Вижицького

Найважливішими експонатами підземелля є макети старого Львова давніх часів, авторства подружжя Качорів. Вони стануть корисними для тих, хто бажає побачити як змінювався центр міста протягом віків: де проходили оборонні мури і що збереглося до наших часів.

Підземелля
макет

Підземелля монастиря домініканів

Площа Музейна. Платний музей.

Підземелля належить музею історії релігії. Тому, експонати відповідні, про церковну історію. В підвалах  монастиря часто прихищали жебраків аби вони не замерзли в сильні морози. Тому вас зустріне фігура жебрачки. Трохи моторошно. Але не будемо описувати всі несподіванки підземелля. Тут варто відшукувати їх самостійно.

Ресторан “Трапезна”

Вулиця Валова, 18a. Трапезна є в підземеллі колишнього католицького оборонного монастиря бернардинців збудованого на початку XVII сторіччя. Пройдіть Валовою на площу Митну, аби оглянути збереженні оборонні мури монастиря. А раптом на них якась вулична виставка фотографій?

Над Трапезною діє модерний Музей ідей, відомий оригінальністю. Колись перед входом зустрічало дерево покрите карватками, що вже готувало вас до зустрічі з неординарним.

інтерєр “Трапезної”
інтерєр “Трапезної”

“Трапезна” займає лише невеликий закуток грандіозних бернардинських підземель. Та вона вповні виконає своє завдання, якщо ви тут залишитися на обід, який готується на відкритій кухні. Ви відчуєте себе у Сереньовіччі, чи хоча би в часи трьох мушкетерів. Про яких, до речі, знімали кіно у цьому монастирі.

“Кентавр”

Пл. Ринок, 34. Один з не багатьох ресторанів міста, що зберігся з радянських часів. Донедавна тут на стінах були стінописи з тих же часів. Про його атмосферу 1980-х років можна почитати в Юрія Винничука в книжці спогадів “Груші в тісті”.

Радимо завернути за ріг, на вулицю Краківську і подивитися ще радянську скульптурну рекламу ресторану. Це кентавр, який топче виноград і дегустує новостворене вино. Через неодноразові падіння в скульптури загнулася рука, що тримає чарку. То ж народилася легенда, що руку йому навмисне викрутили в час сухого закону запровадженого Горбачовим у Союзі. Тобто, спочатку кентавр пив, а тепер виливає, і вас закликає до цього.

Ігор Осідач

Схожі записи

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.

  • Соломія Крушельницька

    На рік, Соломія повернеться у львівські театри (1894), а далі тріумфально подорожує по сценах Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі…

    Співати з нею за честь  вважали найвідоміші оперні зірки того часу, як от Енріко Карузо, Тітт Руффо, Федір Шаляпін.

    Серед її численних нагород та відзнак є, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна XX століття”. Співати Вагнера вже було ознакою найвищої майстерності, а тут примадонна!

    А сам Джакомо Пуччіні дарує їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

  • Кав’ярня “Світ кави”

    Є у Львові вуличка, або як тут кажуть – закапелок, Катедральний, де є готичний костел і три будиночки, але аж 4 кав’ярні. Серед них – і Світ кави. Вона досить знана і відзначена численними нагородами. Та найкращою її нагородою є прихильність її клієнтів. Кав’ярня зберегла шарм віденських кав’ярень, де люди приходять не перекусити, а саме таки на каву та повільну дружню чи ділову розмову.

  • Юльєтка – куточок Англії ві Львові

    Архітектор, що за свою працю отримав шляхетство з додатком до прізвища Львігруд (Львівгород). Перелік його шедеврів займе не одну сторінку. Його творінням зокрема є головний і хімічний корпуси політехніки, Галицька ощадна каса, монастир францисканок на Лисенка. Він є творцем Кастелівки – віллового району, що мав стати містом-садом, де особисто спроектував десяток вілл.

  • Екскурсія львівською вулицею Чупринки

    Пропонуємо вам прогулянку вулицею Чупринки. Колишні її назви Кшижова, тобто Хрестова, Потоцького, Пушкіна. Назвемо лише ті будівлі, які на…