·

Панорама Львова з готелю “Панорама”

Любите панорами? Вони дійсно приховують несподівані ракурси, які важко передбачити. Пропонуємо вам піднятися в ресторан готелю “Панорама”. Він є в най центральнішому центрі Львова, поруч з самою Оперою. Ну куди вже центральніше? І шукати його легко.

Нью-Йорк ві Львові

Колись, від початку Першої світової війни і до початку Другої світової, тут також був готель, з пафосною назвою “Нью Йорк”. Тоді, як і тепер львів’яни любили називати кав’ярні та готелі назвами найпрославленіших міст Заходу. Азія і тоді не приваблювала. Винятком було називання однієї вулички, і то не в центрі, Японською. Але то було відголосом перемоги “країни сонця, що сходить” над Російською імперією в 1905 році.

Телефони та патріотизм

Та повернімося до нашого львівського Нью-Йорка. Це був перший в місті готель у повоєнних 1920-х роках, де кожен номер мав телефон. Прогрес додавав в привабливості, і клієнтів значно побільшало.

А ось весь совєтський період готель носив назву “Дніпро”. До речі, поруч був готель “Київ” і “Львів”. Вимальовувалася своєрідна карта України.

Вулиця візників та капелюшників

Поруч є затишна вуличка названа в честь візників – Фурманська. Її назва не змінювалася від самої побудови нашого готелю. Фурмани, вони ж фірмани (слово з польської та німецької мов перекладається як візничі) обслуговували мешканців численних готелів, що були неподалік.

Фірман біля костелу Єзуїтів. Львів

До 1871 року вуличка мала дещо іншу спеціалізацію, бо називалася вулицею Капелюшників. На ній були салони з пошиття модних тоді головних уборів. Один з найвідоміших салонів прилягав безпосередньо до нашого готелю (Фурманська, 1).

Фурманська, 1. На фото будівля з права.

Синагога шинкарів

В цьому ж будинку була і шинкарська синагога. Така незвична назва була зумовлена тим, що належала вона спілці рестораторів, офіціантів та власників кав’ярень.

Самогубство закоханих

На початку ХХ ст. газети зафіксували нам страшну історію. На Фурманській, в готелі „Під Золотим Левом” селиться Ян Зелеп з коханою Софією Лапанівною. На ранок їх знаходять в калюжах власної крові. Рани завдані в самі серця. Біля тіл лежав лист з поясненням моторошного видовища. З нього випливало, що парне самогубство  відбулося через брак коштів на спільне подружнє життя.

Опера яка не опера

Сучасна будівля готелю зазнала повної перебудови в 1990-х роках. Фасад, в основному зберіг обриси старого готелю, проте значно виріс в поверховості. Після перебудови готель двічі поміняв свою назву. З 2006 року то була “Опера”. Піти в Оперу відтоді стало двозначним поняттям. З 2014 р. – «Panorama Lviv Hotel».

Панорама з готелю

А що щодо панорами з “Панорами”, то на вас чекає гарна перспектива на головну Львівську вулицю – проспект Свободи. Але насправді вас насамперед вразить погляд на оперний театр. Бо саме з відси найкраще розглядати його численні скульптури і горельєфи, які буквально поруч, через дорогу.

Замість висновків

Хочете в оперу, купляйте квитки. Хочете на оперу, купляйте каву в ресторані готелю “Панорама”. Смачної Вам насолоди для очей й шлунку!

Схожі записи

  • Всевидяче око у Львові

    Повсюдно у Львові масонські знаки, кажуть уважні. Мова перш за все про всевидяче око в трикутнику. Але навіть їх дивує, що в основному це око є на храмах. Масони і церква? Це викликає дисонанс. Церква ж як правило боролося з масонством. Щось тут не те. Так де все таки можна знайти ті всевидячі очі. Пропонуємо вам підбірку, що стосується середмістя, найтуристичнішого району міста, де все на відстані “витягнутої руки”.

  • Кав’ярня “Світ кави”

    Є у Львові вуличка, або як тут кажуть – закапелок, Катедральний, де є готичний костел і три будиночки, але аж 4 кав’ярні. Серед них – і Світ кави. Вона досить знана і відзначена численними нагородами. Та найкращою її нагородою є прихильність її клієнтів. Кав’ярня зберегла шарм віденських кав’ярень, де люди приходять не перекусити, а саме таки на каву та повільну дружню чи ділову розмову.

  • Найвелелюдніший мітинг древнього Львова

    Та гул вигуків перекрило небо. Враз здійнялася страшенна буря. Зевс почав лупити блискавками, улюбленою своєю зброєю проти непокірного людства. Видно, вирішив помогти своєму коронованому брату на землі. Небо настільки затягнуло хмарами, що не стало видно хто говорить.

    Почалася паніка. А так як на мітинг зібралися не просто люди, а шляхта, тобто військові, лицарі королівства, враз в їх руках в тому часі небезпеки потягнулася до зброї. Заблищали шаблі витягнуті з піхв миру, і грозили небу чи королю земною війною. Вигукували імена зрадників,

  • Вуличка Метрологічна – міні чудо Львова

    Вуличка Метрологічна — міні чудо Львова.,,естетичне чудо. Вуличка в сотню метрів приховала в гущавині дерев неймовірні шедеври батька і сина, великих архітекторів Юліана та Альфреда Захаревичів. Йдеться про вілли, які вони тут створили. Вулиця складається майже суцільно з них.

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.

  • Як читати каплицю Боїмів?

    Її офіційна назва каплиця Страстей Господніх. Але ще більше розкриває суть її декорування народна назва Оґруйцова, від польського ogrójec – сад. На вівтарі в центрі є горельєф де Ісус молиться в Гетсиманському саду. Довкола – поснулі його учні. Він знає, що його тут заарештують, піддадуть страшним мукам, і він помре на хресті. Страх в нього був таким великим, що крізь пори шкіри проступила кров. Але Ісус розумів, що його смерть порятує людство. Врешті, він змирився. І на куполі Ісус вже сидить спершись на руку. Задуманий але готовий до страшного майбутнього. А під малим куполом написано на латині фраза з Плача Ієремії: Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль?