Скільки левів є ві Львові?

Львів – місто лева. Це випливає з самої назви. З незапам’ятних часів в місті з’являються леви би львів’яни не забували цього.

Великий герб Львова

Леви всюди, куди не глянь

Скільки ж левів у Львові? Багато, скажете ви, і будете безмежно праві. Вони всюди куди не глянь. Гріються на обрамленні вікон, ховаються від львівського дощу під балконами. Сидять на клямках, помагаючи відкривати двері. Та ба, навіть оберігають каналізаційні люки і лавки. Всюди, куди не глянь, можна побачити левика. А на старих дверях до древнього вірменського банку Mons Oius їх зачаїлося аж 99, на кожній голівці цвяха по лев’ячій голові.

Двері колишнього банку “Mons Pius”. Що існував з 1639 по 1939 рік

Леви – що не леви

Інколи, то досить незвичні леви, з рогами чи крилами. Часом скульптор хотів зобразити звичного лева, та так як ніколи не бачив жодного живого представника цього виду тварин, то леви в нього виходили схожі на кого завгодно тільки не на самих себе. Кумедно, але на палаці, який його власник граф Володимир Дідушицький, невтомний збирач тварин для свого музею природи, лев більше схожий на бульдога ніж на царя звірів.

Є леви з зачісками с стилі індіанських ірокезів. А є леви які слугують скульптурам фіговим листочком, тобто оберігають нас від сорому. Перелік, при бажанні можна продовжити ще досить довго.

Лев на палаці Володимира Дідушицького. Тепер природничий музей на вул. Театральній

Якого лева досі в нас немає?

От якого лева поки в нас немає то пам’ятника самому прародичу львівських левів – князеві Леву. І це сумно, а головне не справедливо. Та й пам’ятник його батькові, ймовірному засновнику нашого міста, з’явився порівняно недавно, лише 2001 року. Дивно. Бо в місті зажди було багато пам’ятників.

Їх таки підраховано

Та все ж, скільки їх. Якось пан Юрій Гайда зумів зібрати охочих, і ті довго блукали містом, підраховуючи їх. В цієї команди вийшло, що ві Львові наразі 4.600 кам’яних та металевих левів. Хто хоче легко шукати їх, тепер то може зробити завдяки їх альбому. Де вони всі левів сфотографували, написали їх адреси та дослідили особливості деяких дивакуватих левів. То ж вам залишається вполювати їх альбом, а з його допомогою вирушити на пошуки вже самих левів. Бо знаходити львівських левів не просто. Потрібно бути надуважним. Бо вони ховаються.

Енциклопедія левів Льова. Проект пана Юрка Гайди

Львівські леви, що можливо здійснюють ваші бажання

Тому, і народилася байка, що коли вполюєте (знайдете) 50 левів, то маєте повне право загадати справжнє львівське бажання. Що таке справжнє львівське бажання, то вже думайте самі. А чи воно збудеться, то вже не мені судити.

Але одна безперечна користь від таких пошуків таки є. Видивляючись левів, ви краще бачите прикраси наших кам’яниць. Які не відразу впадають в око, бо часто облізлі від часу, і потребують суттєвої реставрації. Отож, леви дуже допомагають ознайомитися з містом, його красу. Особливо, коли у вас не одне, а декілька бажань, бо тоді доведеться знайти не 50, а кілька раз по п’ятдесят!

Схожі записи

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.

  • Як у Львові йшли в монастир аристократи

    Мова про одну з найвпливовіших жінок польського королівства Теофілію Вишневецьку з Лєщинських, споріднену з королями та гетьманами. На той час їй було вже 73 роки. Чоловік помер 12 років тому. Три доні вдало вийдуть заміж. Так Урсула стане дружиною гетьмана литовського Михайла Радзивіла прозваного Рибонькою, одного з найбагатших магнатів Речі Посполитої. Отож, пора було і подумати про свою вічну душу.

    Та її облечини (постриг) 11 лютого 1753 року перетворилися на загальноміську забаву, що нагадувала швидше весілля чи хрестини і навіть перевищала попередні свята, що були до того у Львові. Та й вона, за традицією тодішніх аристократів йшла в монастир який фактично і  перебудувала. Хоч не вона була його засновницею, проте профінансувала побудову його храму та дзвіниці.

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.

  • Степан Бандера: життєвий шлях та громадська діяльність

    Ймовірно кожен українець чув ім’я Степана Бандери. Втім, не всім достеменно відомо ким він був за життя і чим саме прославився.

  • Львівський Дрібнолюдок (гном), або гість з Вроцлава

    Ви можете пройти і не побачити його, бородатого і з соняшником. І це в самому центрі Львова, залюдненому провулку. А все тому, що він гном. Це не якась там розвага для туриста, як видається на перший погляд. І це не лише на радість малюкам. Його поява у відкриває нам двері можливості розповісти вам цілком серйозну, і навіть драматичну, а головне, правдиву історію.