куди піти у Львові на Новий рік

Самостійна екскурсія північчю старого Львова (середмістя) за 30 хв.

1. Львівська Опера. Театр ім. Заньковецької

Два театри стоять поруч. Театр Заньковецької збудований в середині ХІХ ст. графом Скарбеком. Був тоді третім за величиною театром Європи. Оперний став справжнім обличчям міста. Він рясно прикрашений скульптурою зовні. Нафронтоні є багатофігурна композиція під назвою «Радощі та страждання життя». А сам фронтон прикрашають крилаті генії Трагедії, Слави та Музики. В нішах сидять музи Трагедії та Комедії,…

2. Вернісаж – місце де почалися вибори королів

Тепер, то порожня площа де продаються картини та сувеніри. А ще два століття тому тут стояв Низький замок. В якому, згідно літопису, жив князь Лев. Згодом, тут часто зупинялися королі. Фактично, то була одна з королівських резиденцій. А король Зігмунд І після тиску війська підписав в ній скасування спадковості королівської влади. І після його сина королів вже мали обирати шляхом шляхетського голосування. Вікопомна подія в історії Речі Посполитої. В XVII століття замок стає резиденцією королівського старости. В ньому був костелик, що дивував руським стилем (візантійським, праволавним). На початку ХІХ ст. замок розібрали.

2. Преображенська церква

На місці монастиря ордену тринітаріїв, що займалися викупом міщан з татарського полону. Наприкінці ХІХ століття українці збудували на руїнах храму свою уніацьку церкву. Тепер греко-католицький храм, який першим в Україні повернувся в унію в останні роки існування Радянського союзу. На його південній стіні вмуровано гільзу на пам’ять про україно-польську війну 1919 року.

4. Вірменська

Тут варто оглянути вірменський дворик на який виходять

  • старий банк XVII століття, з древніми металевими ставнями,
  • колишній монастир вірменських бенедиктинок,
  • колишній палац вірменських архієпископів
  • пам’ятник банкіру Христофору Августиновичу зі скульптурою святого Христофора,
  • чотирьохсотлітня дзвіниця, крізь яку є прохід на вулицю Вірменську,
  • власне, сам храм, що є головним вірменським храмом України і має понад 650 років.

5. Пожежна. Небесна Сотня.

Пожежна частина початку ХХ століття нагадує червоний замок. Вона і досі готова до гасіння пожеж, хоча тепер тут в основному адміністрація МНС. Поруч, на схилах Замкової гори, є пам’ятник Небесній сотні з фотографіями сотні та численними оглядовими площадками з яких добре видно старе місто. Підйом до пам’ятника не складний і мальовничий.

6. Пагорб храмів

Поруч видніється резиденція католицького архієпископа з ХІХ ст., колишній монастир ордену кармеліток босих з XVII ст. та храм св. Климентія з колишнім монастирем отців реформатів. Для залучення робітників отець Бонавентура, обіцяв робітникам стільки заслуг в Бога скільки землі вони вивезуть для створення площадки під забудову.

Схожі записи

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.

  • 10 старовинних храмів, які варто відвідати у Львові

    Майже усі вони входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. А ще є чи були головними для котроїсь з християнських конфесій.

  • Вежа бернардинів

    Вежі, вони обороняли, були акцентами в силуеті міста, не давали загубитися на вузьких середньовічних вуличках, служили тюрмами (наше тюрма від нім. Turm, вежа), кликали до молитви чи захисту фізичного. Зрештою, вони були і символами, особливо церковні.

  • Як ві Львові рицарство з курями воювали

    Так саме курками була війна під Львовом. І та, кури в ній програли. Хто ж виступив проти птиці, що за військо? А були то найперші воїни держави, найхоробріші мужі королівства Польського. Чим же загрожували кури? Що проти них виступило аж 150-тисячне військо? Невже кури загрожували королівству. І що то були за злі птиці?

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Забута львівська фортеця Цитадель

    В самісінькому центрі Львова, буквально за кілометр від площі Ринок, стоїть справжня фортеця. Та майже ніхто про неї не знає. І рідко який турист відвідує її. А даремно. Фортеця повністю збереглася. Причини її забуття пов’язані в занедбаності території і відсутності кав’ярень. А ще тому, що вона мало розрекламована. Ну і те, в ній був нацистський концтабір теж відлякує частину людей. Фортеця займає величезну територію пануючого над центром нагір’я. Вона складається з 4-х максимілянівських веж та гігантської казарми з оборонними крилами. Це не середньовічна фортеця, артилерійська фортеця ХІХ століття.