·

Львівський “Марко Поло”, або як монах зі Львова китайському імператору допомагав та Китай описав

Львівська родина Боїмів відома перш за все своєю усипальницею, що є неподалік площі Ринок. Але в їх останньому поколінні був особливо цікавий персонаж, це монах-єзуїт, вчений і мандрівник – Михайло Боїм. Який багато в чому відкрив для Європи Китай. Це був свого роду львівський Марко Поло. Тільки, на від міну від Марка, Михайло писав не фантастичні спогади, а наукові трактати та створював точні карти. Але про Марко Поло світ знає, а нашого Боїма майже забув. То ж давайте пригадаємо цю дивовижну людину.

НАУКОВИЙ ДОРОБОК

Єзуїтів без доброї освіти просто не існувало. А не рідко вони були вченими з світовим ім’ям. Таким став і Михайло. Наукові зацікавлення Михайла вражають. Він був ботаніком, лікарем, етнографом, картографом, перекладачем. Написав 25 друкованих праць. Та перед тим ніж вирушити в мандри для досліджень він провчився майже 10 років.

Географ

Михайло уклав перший в Європі атлас Китаю. Він складався з 18 кольорових мап. Довів, що “Катай” описаний Марко Полло і “Хіна” португальців то одна і та ж країна. Доводив, що Корея то не острів, а півострів. Хоча, на його мапі він і дуже перебільшений. Уперше позначив на мапах багато китайських міст, велику китайську стіну та пустелю Гобі. Правда, географію Китаю вивчав не в своїх мандрах, бо більшість країни була для нього закрита, а вивчаючи китайські карти.

А ще він опише свою подорож з Китаю у Венецію, та опише Мозамбік.

Медик

Написав Михайло і медичні праці “Цілющі рослини Китаю” та “Медичний ключ до китайського вчення про пульс”, чим впровадив цей метод діагностики в Європі. Познайомив Європу з акупунктурою. До речі, медицині він навчався саме у Львові. Та і його батько був медиком, і навіть особистим лікарем короля Сігізмунда ІІІ.

Ботанік

Найвідомішою його працею стала “Флора Китаю”. Вона була добре проілюстрована малюнками Боїма. І саме вона запровадила практику публікацій “флор”, як особливого виду ботанічних праць про рослини окремого регіону. В описі фінікової пальми він використав легенду, про те, що дерево має душу, що дозволяє дереву усвідомлювати та відчувати де є дерева протилежної статті. Жіночі пальми вистунчуються, би привабити чоловічі своїми квітами.

Перекладач

Він перекладе Катехизм на китайську мову. А вчення Конфуція перекаже латиною би відкрити його Європі.

Неймовірні пригоди Михайла Боїма

Мрія збувається

Мрія відвідати Китай зародилася в Михайла ще в юнацтві. В 14 років йому загрожує смерть. І він дає обітницю святому Франциску Ксав’єру, єзуїту, що вів місійну діяльність на Сході, що якщо одужає то теж стане місіонером на Сході як і Франциск. В 17 років він вступає в орден єзуїтів, та стає монахом.

Дипломат імператора

На той час єзуїти проводили свою місію в Китаї вже понад століття. Зажили там доброї слави і поваги як вчені. То ж Михайло ніби йшов проторованим шляхом. Проте, на час прибуття Михайла Китай потерпав від різких змін, його підкорили маньчжури, і останній імператор династії Мін вів фактично партизанську війну на півдні Китаю.

Боїм оселився на периферії Китаю спочатку в Макао (португальська колонія), згодом на острові Хайнань. Там він провів 4 роки. Згодом, його відправили до імператорського двору мінського імператора де він провів майже три роки. Довіра до нього була такою високою, що саме його обрав імператор для над важливої дипломатичної місії – шукати військової допомоги проти маньчжурів в європейських володарів і папи. З листом від імператора Боїм їде в Рим. Дорога займе цілий рік бо португальці чинять опір місії. Та й в Римі на нього чекають труднощі. Папа не прихильний до єзуїтської діяльности в Китаї не прийме його. Лиш новий папа напише імператору ввічливого листа та без жодних обіцянок. І з цією відповіддю Боїм вдруге відправиться в Китай після чотирьох років відсутности там.

Фатальна друга подорож до Китаю

Друга подорож виявилася фатальною. Дорога зайняла майже три роки. Усі його супутники, мохи-єзуїти гинуть від хворіб. Його прагнення потрапити в Китай гідне захоплення. Він прибув в португальське Макао. Але португальці відмовилися його впускати в Китай, бо прагнуть прихильності нової влади в тій державі, для якої він був ворогом. Тоді, Боїм їде в Сіам (Таїланд), а звідти у північний В’єтнам по морю. Шукає провідників би перейти до китайський партизан. Перейшов кордон. Та все довкола вже під контролем ворогів маньчжурів. Тоді, він пробує повернутися у В’єтнам, але кордон перекритий. До того ж він захворів і помер в 1659 року. На той час йому виповнилося лише 45 років. Його товариш, вихрещений китаєць Андрій Чжен поховає його в невідомому нам місці. Через три роки загине і родина імператора, її стратять. А сам імператор покінчить з життям.

Відступ імператора перед наступом маньчжурів

Місіонер при дворі

В Китаї Михайло візьме місцеве ім’я Пу-Мі-Ко. Повернувшись в Європу, ходить  в китайському одязі. Навіть у Римі. Проте, він діє як католицький місіонер. Зокрема 1648 року (тоді в Україні почалося повстання Богдана Хмельницького) охрестить частину двору, придворних і вдову імператрицю, що стане Оленою-Ван, матір-імператрицю – Марію Ма, імператрицю Анну Ван і спадкоємця трону, що отримав при хрещенні ім’я Констянтин.

Успішності його місії сприяла вищезгадана ситуація. Майже скинутий двір потребував заступництва католицького світу для боротьби з маньчжурами, що захопили майже весь Китай. Але слід й пригадати, чому саме єзуїт здійснив це навернення, а не монах з іншого католицького ордену. Єзуїти сприймалися в Китаї прихильніше за інших католицьких монахів. Бо приймали китайську культуру, одяг, і навіть намагалися примирити католицьке віровчення з Конфуцієм. Головною філософською основою Китаю. А єзуїт Матео Річі потішив двір імператора свою картою, на якій Китай був в центрі планети.

Мозамбік

По дорозі в Китай Боїм досліджував південну Африку, а саме Мозамбік. Морський шлях в Китай вів тоді довкола Африки, суецького каналу ще не було). На зиму він змушений застрягти в Мозамбіку. Але не втрачає час на нудне чекання, а береться вивчати цю місцевість. Описує природу, географію традиції Мозамбіку. І все це ілюструє кольоровими малюнками. Саме Михайло намалював перший реалістичний образ бегемота, якого до того вважали фантастичною твариною, і зображали з в панцирі та з рогами.

Коротке і плідне життя, сповнене досліджень, місійности та подорожей. А ще великої любові до далекої загадкової країни, в яку він хотів потрапити незважаючи на жодні труднощі та небезпеки. Пам’ятаймо ж великого земляка!

Мапа мандрів Михайла Боїма, морем і сушею

Схожі записи

  • Екскурсія вуличкою Краківською

    Маємо намір прогулятися неспішно невеликою, але старовинною вуличкою. Яка вже півтисячоліття не змінювала своєї назви. Це Краківська. Її назва походить від дороги та воріт, що вели в напрямку Кракова. Це був один з двох в’їздів виїздів до міста, коли воно було оточене оборонними мурами, вежами та ровами.

    Відома і її попередня назва. Колись її називали Поганською або Сарацинською, бо тут мешкали мусульмани. А Краківська брама тоді називалася татарською. Згодом громада їх занепала і назва відійшла в небуття. Перша згадка про назву вулиці – Краківська датується 1441 роком.

  • Губернаторські вали у Львові

    На валу збереглася оборонна вежа названа Пороховою, якій чотири з половиною століття. Відкрито фрагмент Босяцької хвіртки. А в підніжжі валу є Міський з 1556 року та Королівський арсенали 1646 року, та фрагменти високого і низького оборонних мурів. Навіть ці фрагменти оборони міста свідчить,що тут вони були особливо потужні

  • Дивні пам’ятники центру Львова

    Далі пам’ятник взагалі з дивовижних форм. З дивною, не пропорційною головою. Придивляємось, і бачимо, що то така велика перука на ній. Отже, з головою ніби все добре. Але перука занадто велика. Кажуть, майстер навмисно зробив її саме такою би показати тиск батька на свого сина. Перед нами син великого Моцарта. Його весь час порівнювали з батьком, легендарним композитором. Тому, з цим тяжко було йому жити.

  • Боїми – львівські патриції, яких прославила смерть

    При знайомстві зі Львовом ніхто не оминає знаменитої каплиці Бомів, що вже чотири століття прикрашає місто. Це каплиця усипальниця львівського патриціанського роду. Хто ж такі Боїми, які створили най унікальнішу усипальницю Львова?

  • Сокаль і Орша – дві битви однієї війни і львівський меч

    У львівському музеї арсенал експонують меч і обладунок рицаря Фредеріка Гербута. Він загинув потонувши в річці Західний Буг біля Сокаля 2 серпня 1519 року. Його найшли в 1955 році. Природні умови склалися так, що обладунки збереглися напрочуд добре. А меч і досі готовий до бою. Треба лиш підгострити. А минуло на хвилиночку аж пів тисячоліття.

  • Вілла художника як корабель

    На Святоюській площі, крім собору святого Юра, що панує тут над простором, зовсім не губиться значно скромніша споруда – вілла Яна Стики. Її фасади з червоної цегли, високий черепичний дах, а головне надвелике гострокутне вікно, приваблюють. В ній явно є якась загадка. Навіщо таке вікно? І чому акцент архітектор зробив саме на ньому? Все пояснює те для кого вона будувалася. А був то художник Ян Стика. Над одним з входів недарма бачимо щит з трьома щитами в ньому, це знак малярського цеху древнього Львова.