·

Перелік старих підземель які варто відвідати у Львові

Старовинні будівлі у Львові – це не лише видима вулична частина, а й підземна. Однак не всі з них доступні. Втім є й такі, куди різні заклади запрошують погостювати і побачити склепіння та стіни, яким кількасот років…

Ресторан “П’яте підземелля”

Площа Ринок, 5. Ресторан підтримує дух Середньовіччя у музиці, оформленні та стравах. Чимало інтерактивних розваг, як от витягнути з каменя меч короля Артура, коронуватися з допомогою паліспаду. знайти п’ять драконів, посидіти в тюремній камері.

Але основне – тутешні підземелля пам’ятають самого короля Яна ІІІ Собєського та винні підвали королівського секретаря Костянтина Корнякта.

Кав’ярня “Копальня кави”

Площа Ринок, 10. Це колишній палац казково багатих князів Любомирських які збудували його на залишках ще готичних кам’яниць. Частина підвалу зберегла готичну арку, а отже їй понад 500 років. Інтер’єри нагадують шахту (копальню) в якій нібито добувають каву.

З розваг – кава яку готують при вас, при цьому горить майже метрове полум’я.

Ресторан “Криївка”

Площа Ринок, 14. Вивіски нема. Потрібно самому зорієнтуватися в які двері стукати… Ну, а далі на вас чекає цілий ритуал…

Прославлений ресторан, що імітує підземні сховки українських повстанців. Досить багато цікавої інформації на стінах. Їх може доповнити розповідь працівника та відповідна кухня. Але, саме підземелля, навіть без цього наповнення варте уваги. Йому, майже 500 років. Щоб самому переконатися у такій давності, досить підняти голову при вході до будинку. Там на кам’яній книзі, що в лапах крилатого лева святого Марка (герб Венеційської республіки), бачимо рік першої відомої реконструкції будинку. А була вона в 1600 році! Наступна реконструкція зафіксована за кілька метрів, в коридорі, на порталі замурованого бічного входу. Там бачимо вже дату 1660.

Єзуїти

Проспект Свободи, 13. Платний музей під Гарнізонним храмом святих апостолів Петра і Павла.

Це колишні підземелля під єзуїтським монастирем. Наразі це єдине двоповерхове підземелля, доступне для огляду. Більша його частина була кладовищем. Зрештою, як і під кожним старим храмом. Від цвинтаря залишився лише загадковий алебастровий саркофаг єпископа Миколая Вижицького. Саркофаг має майстерні барельєфи, недописану дату смерти і пробитий бік. 

саркофаг Миколая Вижицького
саркофаг Миколая Вижицького

Найважливішими експонатами підземелля є макети старого Львова давніх часів, авторства подружжя Качорів. Вони стануть корисними для тих, хто бажає побачити як змінювався центр міста протягом віків: де проходили оборонні мури і що збереглося до наших часів.

Підземелля
макет

Підземелля монастиря домініканів

Площа Музейна. Платний музей.

Підземелля належить музею історії релігії. Тому, експонати відповідні, про церковну історію. В підвалах  монастиря часто прихищали жебраків аби вони не замерзли в сильні морози. Тому вас зустріне фігура жебрачки. Трохи моторошно. Але не будемо описувати всі несподіванки підземелля. Тут варто відшукувати їх самостійно.

Ресторан “Трапезна”

Вулиця Валова, 18a. Трапезна є в підземеллі колишнього католицького оборонного монастиря бернардинців збудованого на початку XVII сторіччя. Пройдіть Валовою на площу Митну, аби оглянути збереженні оборонні мури монастиря. А раптом на них якась вулична виставка фотографій?

Над Трапезною діє модерний Музей ідей, відомий оригінальністю. Колись перед входом зустрічало дерево покрите карватками, що вже готувало вас до зустрічі з неординарним.

інтерєр “Трапезної”
інтерєр “Трапезної”

“Трапезна” займає лише невеликий закуток грандіозних бернардинських підземель. Та вона вповні виконає своє завдання, якщо ви тут залишитися на обід, який готується на відкритій кухні. Ви відчуєте себе у Сереньовіччі, чи хоча би в часи трьох мушкетерів. Про яких, до речі, знімали кіно у цьому монастирі.

“Кентавр”

Пл. Ринок, 34. Один з не багатьох ресторанів міста, що зберігся з радянських часів. Донедавна тут на стінах були стінописи з тих же часів. Про його атмосферу 1980-х років можна почитати в Юрія Винничука в книжці спогадів “Груші в тісті”.

Радимо завернути за ріг, на вулицю Краківську і подивитися ще радянську скульптурну рекламу ресторану. Це кентавр, який топче виноград і дегустує новостворене вино. Через неодноразові падіння в скульптури загнулася рука, що тримає чарку. То ж народилася легенда, що руку йому навмисне викрутили в час сухого закону запровадженого Горбачовим у Союзі. Тобто, спочатку кентавр пив, а тепер виливає, і вас закликає до цього.

Ігор Осідач

Схожі записи

  • Найвелелюдніший мітинг древнього Львова

    Та гул вигуків перекрило небо. Враз здійнялася страшенна буря. Зевс почав лупити блискавками, улюбленою своєю зброєю проти непокірного людства. Видно, вирішив помогти своєму коронованому брату на землі. Небо настільки затягнуло хмарами, що не стало видно хто говорить.

    Почалася паніка. А так як на мітинг зібралися не просто люди, а шляхта, тобто військові, лицарі королівства, враз в їх руках в тому часі небезпеки потягнулася до зброї. Заблищали шаблі витягнуті з піхв миру, і грозили небу чи королю земною війною. Вигукували імена зрадників,

  • Вілла художника як корабель

    На Святоюській площі, крім собору святого Юра, що панує тут над простором, зовсім не губиться значно скромніша споруда – вілла Яна Стики. Її фасади з червоної цегли, високий черепичний дах, а головне надвелике гострокутне вікно, приваблюють. В ній явно є якась загадка. Навіщо таке вікно? І чому акцент архітектор зробив саме на ньому? Все пояснює те для кого вона будувалася. А був то художник Ян Стика. Над одним з входів недарма бачимо щит з трьома щитами в ньому, це знак малярського цеху древнього Львова.

  • Правила легендарної кав’ярні “Атляс”

    На Ринку в 1880-х роках виникла кав’ярня, що стала легендарною. Це було місце товариського відпочинку львівської богеми. І робилося то все з підкресленим гумором, що ще більше приваблювало публіку. Її власник Едуард Терлецький розумів це і тому придумав дотепні правили кав’ярні, які  самі по собі вартують уваги. Отож, до вашої уваги правила поведінки в “Атласі”, яких мав свято дотримуватися кожен, хто був її клієнтом і мав намір таким зоставатися й надалі.

  • Незвичні леви Львова

    Львів пам’ятає, що ім’я йому дав князь Лев. І століттями прикрашає себе його лев’ячим відповідником. Підраховано, що в місті живе понад 4600 кам’яних та металевих левів. Дуже часто це лише його голови. Але нерідко трапляються дуже особливі. Пропонуємо вам добірку незвичних левів Львова.

  • Криївка

    Один із перших ресторанів за кількістю відвідувачів у Європі. Криївка, ховається на кілька поверхів під землю та ще й…

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.