·

Всевидяче око у Львові

Повсюдно у Львові масонські знаки, кажуть уважні. Мова перш за все про всевидяче око в трикутнику. Але навіть їх дивує, що в основному це око є на храмах. Масони і церква? Це викликає дисонанс. Церква ж як правило боролося з масонством. Щось тут не те. Так де все таки можна знайти ті всевидячі очі. Пропонуємо вам підбірку, що стосується середмістя, найтуристичнішого району міста, де все на відстані “витягнутої руки”.

На Ринку

Почнімо з кутового будинку площі Ринок на розі вулиць Шевської та Краківської. Його найлегше знайти. Колись, наприкінці XVI сторіччя тут мешкала вдова пані Абрекова. Тоді часто львів’яни запитували, що там сьогодні сказала Абрекова. Могло скластися враження, що вона була надзвичайно обізнана та була ще тою пліткаркою. Проте, логіка нас часто заводить в оману. Справа була в тому, що львів’яни чомусь полюбили писати новини на її віконницях. І ходили їх читати та обговорювати. Така слава її будинку Абрековій дуже не подобалася, бо паплюжила її ім’я. Бо крім новин тут часто з’являлися карикатури, та навіть непристойні звинувачення ворогів, а то й політичні речі. І тоді ця рані домоглася би місто 1601 року виставляло охорону в час ярмарків (міжнародні торги, що були двічі на рік), би ніхто ніц не писав. До речі, писали чомусь на віконницях саме з боку вул. Шевської.

Таку писанину прийнято називати пасквілями, в честь ще одного невинного страждальця від подібної історії, що нагадує як дві краплі води історію пані Абрекової, а саме древнє римського ремісника Пасквіно, на будівлі якого писали подібні злісні випади. Мабуть, якби пані Авбрекова і знала цю паралель то це би принесло їй мало задоволення. Бо що таке історичні паралелі порівняно з незручностями теперішнього її життя!? Як би там не було, але дім Абрекової вже мав славу всевидячого.

А теперішнє око, хоч і з’явилося з інших міркувань, без натяку на Абрекову, та ми не могли її не згадати. Львів би не був Львовом, як би не виникли нові легенди. Одна з них переконує, що студентам саме перед тим оком варто просити про легке складання сесії. А далі суцільні всевидячі очі пов’язані з церквою.

Вірменська

Ще одну променисту дельту бачимо на колишньому палаці вірменських архієпископів на вул. Вірменській.

Єзуїти

В колишньому костелі єзуїтів, тепер гарнізонний храм святих апостолів Петра та Павла вона особливо кидається у вічі бо є над вівтарем. А ще два є на вівтарях обабіч входу. То вівтарі св. Архангела Михаїла та св. єпископа Миколая Мирлікійського.

Головний вівтар

Катедра

Головний католицький храм України теж має променисту дельту. Проте, менш помітну, бо вона є на бічному вівтарі обабіч каплиці “Ісуса Розіп’ятого”. А є ще тетраграмматон в трикутнику у Золотій каплиці.

Домінікани

А от промениста дельта на колишньому храмі отців домінікан, хоч і грандіозно велика, але дуже і дуже не помітна. Бо є на задньому фронтоні церкви, і побачити її можна лише коли знаєш куди дивитися. Найкраще від Порохової вежі.

Чи масони?

Ну а тепер питання, чи це дійсно масонські знаки, і що тоді вони роблять на церквах? Безумовно, остаточної відповіді ніхто не годен дати. Бо завжди залишиться недомовка, що характерно для вивчення чи не всіх таємних структур. На те вони і таємні би заплутувати, і не договорювати. Масони, в часи появи тих львівських очей, були напівтаємною організацією. Про яку всі знали, і яка була навіть модною. Тим не менше вони вели напівприховану діяльність. Та все ж.

Про променисту дельту відомо, що вона з’являється масово в Західній Європі у XVII столітті. А на Сході Європи на століття пізніше. І з’являється вона майже одночасно в церкві і в масонів. Так хто її творці? Обидві дві структури глобально запозичили знаки з глибокої древности. Тут можна проводити паралелі з єгипетським оком, оком Гора. А трикутник-піраміда то уособлення чоловіка, в той час як перевернутий – жінки. Звідси “зірка Давида”. Проте, добре відомо, що масони майже не творили власних символів, а тлумачили та запозичували вже уставлені. Бо для них “пізнання Світу” то була еволюція від древніх істин до нових. Тож промениста дельта мабуть прожила подібну мандрівку. В християнстві вона почала уособлювати Бога-Отця, що все знає/ бачить. До речі, німб над Богом-Отцем стає також трикутний. Трикутник чітко натякав на Триєдиність Бога. В масонів, символ майже не змінив значення – тор який все бачить. Великий Архітектор то творець всесвіту, той же Бог. То чи варто у всіх очах в трикутнику бачити масонів? Вирішувати вам.

Це далеко не всі місця з цим знаком. Але я змучився шукати. Долучайтеся і ви.

Схожі записи

  • Ісус з каплиці Боїмів

    Довший час вважали, що то єдина скульптура сидячого Христа якщо не в Україні то точно у Львові. І дійсно такий сюжет рідкісний в нас. Та лише  в нашому місті сидячих Ісусів виявилося декілька. Один з них на колишньому цвинтарі по вулиці Зеленій, ще один біля храму Пресвятого Серця Ісусового в Рясному.

  • Батьки Мазоха

    Леопольд фон Захер-Мазох, письменник скандаліст в честь якого учень Фройда Крафт Ебінг назвав певний вид психічної поведінки – мазохімом, був львів’янином. До речі, самому Мазоху то не сподобалося, і він сварився з Ебінгом. Але мова йтиме не про нього, а про його предків. Всі вони були не місцеві галичани, а емігранти, які приїжджали в ново приєднану провінцію зі старих регіонів імперії. В перші десятиліття Відень робив ставку саме на перевірених, а не ново отриманих громадян. Тому тут значно легше робилася кар’єра. Як жартувала пані Косаковська з Потоцьких коли кинула різні суми однаковим жебракам. Той місцевий, з нього вже ніц не буде, а то австрієць, він ще може навіть губернатором стати.

  • Музей вишиваних ікон отця Дмитра Блажейовського

    Дві кімнати вщерть заповнені його неймовірними вишитими образами. Зокрема є серія присвячена головним святим Церкви, біблійним притчам, українським достойникам, чудотворним марійським образам України. Та найбільше вражає вишитий повний іконостас. Всі вишиті ікони музею творять єдиний комплекс завдяки золотавому тлу ікон, який відносить нас до символіки візантійської іконографії.

  • Найгарніші вілли львівського Нового Світу

    Це вілла яку для себе збудував архітектор Юзеф Сосновський. Ажурна вежа з балконом надала схожості віллі з замками. Під балдахіном балкону недавно від реставрували фрески, які добре проглядаються з вулиці. Вхід сторожить лежачий добрий лев. У подвір’я веде дерев’яна бруківка. А ще в проїзді є маскарони які явно притягують асоціацію на сім’ю з бабці, діда та внучки. Зрештою, палац вартує ретельного огляду. Це одна зі знакових споруд Львова. А ще, син архітектора був найуспішнішим шпигуном Польщі. В Берліні він створив цілий гарем розвідувальниць.

  • Юльєтка – куточок Англії ві Львові

    Архітектор, що за свою працю отримав шляхетство з додатком до прізвища Львігруд (Львівгород). Перелік його шедеврів займе не одну сторінку. Його творінням зокрема є головний і хімічний корпуси політехніки, Галицька ощадна каса, монастир францисканок на Лисенка. Він є творцем Кастелівки – віллового району, що мав стати містом-садом, де особисто спроектував десяток вілл.