·

Приховані пам’ятники Львова

Мова про пам`ятники, що є не на відкритому просторі. Шукати їх одне задоволення. Дізнатися про них більше – інше задоволення. То ж смакуйте в парі.

Швейк

Бравий вояка Швейк, згідно твору таки побував у Львові. на його вокзалі. Але як пам’ятник він сидить з гальбою пива та люлькою. Створений він 2002 року. Раніше його всі бачили сидячим перед кав’ярнею “Віденською”, але не витримав львівських дощів і пересів в глиб кав’ярні. То ж доведеться і вам зайти в середину би знайти його.

Білий лев

В підземеллі пабу “Білий лев”, що на вулиці Лесі Українки на вас чекає гігантський білий лев. То копія лева з Личаківського цвинтаря, з польського військового меморіалу “Цвинтаря орлят”. Тепер оригінали левів повернуто на цвинтар, але були часи коли вони зустрічали  мандрівників при в’їзді до міста, а один особливо помандрував і захищав то КДБ то геологічний інститут.

Туалетова пані

В кавярні “Атля”, що на Ринку, 45 є туалетова пані. Це натяк на давню історію, коли власник кав’ярні пан Едуард Терлецький століття тому відкрив в кав’ярні чи не перший платний публічний туалет міста. В правилах кав’ярні був пункт 14, який говорив що до бабці кльозетової (туалетової) має бути платне і чемне, без пропозицій. І у Львові “сходити до Едзя” стало синонімом сходити в туалет. Та якось письменник Кароль Макушинський прийме її за поважну даму і поцілує руку. Потім він робить це постійно.

Пивний живіт та коронування

2013 року в дворику площі Ринок, 18 з’явився пивний живіт. Він виринає з під землі і здалеку нагадує каналізаційний люк, що здувся. На ньому написано, що то пивний пуп України. Тут маємо подвійне трактування. Кажуть, що від пива росте пивний живіт, чи радше живіт для пива. Друге значення слова пуп, то центр. Згадаймо як Єрусалим називали пупом Землі. Пам’ятник з’явився як жартівлива реклама королівської пивоварні, що поруч. Також, біля живота ви можете коронуватися, бо зваблива молода пані тримає корону для всіх охочих.

Юрій Кульчицький в шахті

В копальні кави, в її підземеллі, що нагадує шахту де добувають каву ніби вугілля стоїть Юрій Кульчицький. Виходець з Галичини, який став героєм розвідником під час Віденської битви 1683 року. У Відні він відкрив кав’ярню “Під синьою пляшкою”, що зробила турецький напій – каву на популярний напій цієї європейської країни. Після цієї битви кава стала символом перемоги над турками. Кажуть, що він зажадав собі у винагороду 300 мішків кави, що були в турецькому обозі. Каву він подавав в турецькому посуді, та і сам вдягався як турок, пригадуючи цим, як він в подібному одязі пройшов через табір турок би передати рятівну вістку обложеним, що їм на допомогу йдуть армії союзників. Тож віденці зібралися з духом і протрималися ще до їх приходу.

Король Данило і Андрей Шептицький в Ратуші

Коли підніматися на вежу ратуші, то на одному з поверхів на вас чекатимуть бронзові погруддя короля Данила та Андрея Шептицького. Перший заснував Львів, а другий став символом українського Львова в міжвоєнні між Світовими війнами.

Фома Невіруючий

В дворику вірменської церкви є вмурований барельєф на якому воскреслий Ісус дозволяє апостолу Фомі запхати пальці в свою рану на грудях, би той пересвідчився, що Ісус точно живий. Бо той не впізнав його по воскресінню. Барельєф перенесено сюди з неіснуючої іншої вірменської церкви Львова

Святий Христофор

Покровитель мандрівників і монах з неймовірною долею. Але тут він є символом конкретної людини –– банкіра Христофора Августиновича, що офірував свої гроші на розбудову вірменської святині, що поруч. Про банкіра говорить таблиця вмурована в п’єдестал пам’ятника. І на ній є його герб.

Директори

В дворику ресторану “Mons Pius” є ціла галерея погрудь директорів “Mons Pius” коли той був банком. Все це славні вірмени Львова, що керували одним з найдавніших банків Львова, що проіснував три століття.

Наплічник

На подвір’ї географічного факультету з 2012 року є пам’ятник наплічнику, спорядженому і готовому до мандрування. Вивчення географії то нерідко мандри. Тож, можете і ви приміряти цей наплічник на себе, як на майбутнього мандрівника.

Відьма

В подвір’ї музею аптеки, що на Ринку є пам’ятник відьмі/ знахарці як символу народної медицини та аптекарського знання народу. Вона тримає змію, символ медицини.

Схожі записи

  • Незвичний надгробок львівського цвинтаря

    Слюдоподібні деталі тут показують річку, через яку на грецькому античному човні, схожому більше на морський корабель перепливає людина з веслом. Не важко здогадатися, що ця річка називається Стікс, а чоловік є Хароном.

  • Міні пам’ятники Львова

    Міні пам’ятники, це цікаво. Бо змушує вас бути уважними би їх знайти. Вполювати. І відчути радість від своєї удачі. Гарного вам пошуку. А стаття допоможе зрозуміти їх символізм. Також, вони допоможуть вам краще пізнати історію міста таким незвичним шляхом.

  • Найбільше свято старого Львова

    Львів любив і вмів бавитися. Але такого святкування не було ні до ні певно після. Свято тривало 8 днів. І місцем для нього обрали головну площу – Ринок. Мова про святкування 1622 року проголошення святими Ігнація Лойоли та Франциска Ксав’єра, засновників єзуїтського ордену. Орден закріпився і у Львові, де створив в межах мурів грандіозний храм, який і досі є окрасою міста. Єзуїти добре розуміли вплив видовищ на уми людей. Тому, вдало їх використовувало для своїх потреб. Обидва святих до речі були басками, як і д’Артаньян.

  • Скільки левів є ві Львові?

    Скільки ж левів у Львові? Багато, скажете ви, і будете безмежно праві. Вони всюди куди не глянь. Гріються на обрамленні вікон, ховаються від львівського дощу під балконами. Сидять на клямках, помагаючи відкривати двері. Та ба, навіть оберігають каналізаційні люки і лавки. Всюди, куди не глянь, можна побачити левика. А на старих дверях до древнього вірменського банку Mons Oius їх зачаїлося аж 99, на кожній голівці цв`яху по лев’ячій голові.

  • Екскурсія вуличкою Галицькою

    Вуличка Галицька є однією з найдревніших вулиць міста. І що унікально яка вів тисячоліття не змінювала назву. Вперше під тією назвою вона згадується в далекому 1382 році.

    Прогулянка нею не буде втомливою, проте дуже насиченою на враження. Її довжина всього 220 метри. А в середньовіччі вона була ще коротшою. Та саме через неї пролягав один з двох можливих шляхів виїзду-в’їзду до міста. Бо тоді Львів був опоясаний мурами, і мав лише дві брами (ворота) – Краківські та Галицькі. Вуличка вела від воріт до серця міста – площі Ринок.

  • Як у Львові йшли в монастир аристократи

    Мова про одну з найвпливовіших жінок польського королівства Теофілію Вишневецьку з Лєщинських, споріднену з королями та гетьманами. На той час їй було вже 73 роки. Чоловік помер 12 років тому. Три доні вдало вийдуть заміж. Так Урсула стане дружиною гетьмана литовського Михайла Радзивіла прозваного Рибонькою, одного з найбагатших магнатів Речі Посполитої. Отож, пора було і подумати про свою вічну душу.

    Та її облечини (постриг) 11 лютого 1753 року перетворилися на загальноміську забаву, що нагадувала швидше весілля чи хрестини і навіть перевищала попередні свята, що були до того у Львові. Та й вона, за традицією тодішніх аристократів йшла в монастир який фактично і  перебудувала. Хоч не вона була його засновницею, проте профінансувала побудову його храму та дзвіниці.